Європейський союз має розширити свої санкції на додаткову групу білоруських посадовців, а також особисто на Олександра Лукашенка, наступного тижня, повідомив редактор Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода з питань Європи Рікард Юзвяк, раніше багатолітній кореспондент радіо в Брюсселі, який і далі стежить за подіями в Євросоюзі.
Як написав він у Twitter, посли країн-членів Євросоюзу в Брюсселі мають схвалити запровадження візових заборон і замороження активів Олександра Лукашенка і ще 14 білоруських громадян у середу, 4 листопада, а остаточно затвердити їх мають наприкінці наступного тижня, 6 листопада.
Розширення санкцій на подальших чільних посадовців Білорусі, а також на Лукашенка в ЄС принципово узгодили 12 жовтня, відтоді ці санкції готували робочі групи ЄС.
2 жовтня Європейський союз офіційно запровадив перший пакет санкцій, наразі проти сорока чільних представників влади Білорусі, яких визначили як відповідальних за репресії й переслідування мирних учасників протестів, представників опозиції nf журналістів, а також за порушення під час виборчого процесу. Санкції передбачають заборону особам зі списку на в’їзд до країн-членів ЄС чи транзит через них і замороження їхніх можливих активів у цих країнах, а також заборону громадянам і компаніям із ЄС надавати цим особам кошти.
У переліку на цей час іще немає Олександра Лукашенка – але в Євросоюзі раніше наголошували, що нині чинний список не остаточний і може бути розширений, у тому числі й на особу Лукашенка.
Про ці санкції в ЄС у принципі домовилися ще в серпні, але їхнє запровадження кілька разів відкладалося з різних причин, не пов’язаних із подіями в Білорусі. За той час список розширився з 12 осіб у перших його версіях до нинішніх 40.
Під санкції потрапили наразі чільники Міністерства внутрішніх справ Білорусі, внутрішніх військ і сил спецпризначення міліції, Комітету державної безпеки, а також керівники Центральної виборчої комісії країни.
Європейський союз не визнає офіційно оголошених результатів виборів президента в Білорусі, на яких, за твердженням білоруської ЦВК, ушосте переміг Лукашенко, і засуджує переслідування протестувальників і опозиції в країні.
Раніше свої власні санкції щодо значно ширшого кола представників влади Білорусі запровадили країни Балтії, не чекаючи на спільне рішення Євросоюзу, і вже далі розширили свої списки. Також про аналогічні санкції оголосили Велика Британія і Канада. В усіх цих списках, на відміну від списків ЄС, є і прізвище Лукашенка.
Крім того, про плани долучитися до санкцій ЄС проти представників влади Білорусі оголосила й Україна.
А після рішення ЄС також і США запровадили свої нові санкції проти представників влади Білорусі через їхню, як кажуть у Вашингтоні, роль у шахрайських президентських виборах 9 серпня і подальше жорстоке придушення мирних протестів. У санкційних списках США Лукашенко вже перебуває ще з 2006 року.
І Європейський союз, і ще багато західних країн, а також Україна не визнають легітимності Лукашенка як білоруського президента після того, як він таємно провів церемонію своєї інавгурації на шостий термін поспіль.
Такої ж позиції дотримується й опозиція в Білорусі, яка від самого дня президентських виборів 9 серпня щодня без перерв влаштовує акції протесту; білоруські силовики жорстоко розганяють їх.
