Міністри оборони країн ЄС обговорили нещодавнє нарощування військової присутності Росії на кордоні з Україною та в анексованому Криму і дійшли висновку, що поки «немає ознак того, що Москва виявляє готовність до політичного врегулювання ситуації», зазначив у четвер на пресконференції за підсумками засідання глава зовнішньополітичної служби Європейського союзу Жозеп Боррель.
«Ми обговорювали Росію, її нещодавнє нарощування сил в незаконно анексованому Криму та на кордоні України. Ми говорили про напруженість, яку це створює, і про те, що імплементація мінських угод – це єдиний шлях до довгострокового, політичного рішення. Але не видно, щоб Росія була налаштована на це», – цитує главу дипломатії ЄС агентство ТАСС.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ повідомив у Брюсселі перед участю в засіданні міністрів оборони країн-членів ЄС, що на кордоні з Україною, а також в анексованому Криму і на окупованій території Донбасу, Росія на сьогоднішній день сконцентрувала десятки тисяч своїх військових.
6 травня президент України Володимир Зеленський повідомив, що Росія вивела тільки 3,5 тисячі військовослужбовців з анексованого Криму в рамках відведення своїх військ від українського кордону і з тимчасово окупованих українських територій.
Раніше голова Державної прикордонної служби України Сергій Дейнеко повідомив, що загроза наступу Росії з території анексованого Криму все ще зберігається. За його словами, українська розвідка наразі фіксує часткове відведення російських військ лише з території Криму.
Цього тижня міністри закордонних справ «великої сімки» засудили дії Росії біля кордонів України і в Криму.
22 квітня Міноборони Росії провело в Криму «міжвидові навчання», на які прибув глава російського військового відомства Сергій Шойгу. Він також повідомив про завершення військових навчань у Південному та Західному військових округах і відведення військ у місця їх постійної дислокації. У Міноборони Росії заявили, що почали перекидати війська, задіяні в навчаннях на півдні Росії та в анексованому Криму, в пункти постійної дислокації.
У квітні Україна та її західні союзники говорили про небачене з 2014 року нарощування військової присутності Росії біля східних кордонів України, а також в анексованому Криму, на Чорному та Азовському морях. Москва заявляла, що пересування російської армії територією Росії (до якої вона зараховує і український Крим) не повинно викликати занепокоєння інших країн, зокрема України.
Мілітаризація Криму
Після анексії Криму в 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові та в акваторії Чорного моря, а також завозить військову техніку, зокрема, системи протиповітряної оборони.
У січні 2018 року в районі мису Фіолент на бойове чергування заступили російські зенітно-ракетні комплекси С-400 «Тріумф». У вересні 2018 року такі ж комплекси розмістили і в Євпаторії, а наприкінці року – в Джанкої.
У Генштабі України дії російських військових в Криму називають незаконними.
Заступник постійного представника України в ООН Юрій Вітренко висловив побоювання щодо можливого розміщення Росією ядерної зброї на півострові. Заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони України Сергій Кривонос повідомив, що в Криму є кілька об'єктів, де може бути ядерна зброя. Він вважає, що можливість її розміщення на півострові «досить велика».
У 2016 році представник Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що Росія не має наміру ні з ким обговорювати розміщення ядерної та неядерної зброї в Криму.
Генасамблея ООН у грудні 2019 року ухвалила резолюцію, що закликає Росію вивести свої війська з анексованого Криму і припинити тимчасову окупацію території України.
