Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров у черговий раз нагадав про порушення прав людини та військової агресії Росії в Криму і на Донбасі. Він закликав покарати всіх винних у протиправних діях проти громадян України. Таку заяву Чубаров зробив у День прав людини.
Він додав, що Росія своїми діями підриває основи світової системи глобальної безпеки, а в Криму фіксують серйозні порушення прав і свобод людини.
«Незаконні та злочинні дії російської окупаційної влади на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, спрямовані на викорінення всіх форм інакомислення і протидії окупації, включаючи масові переслідування членів Меджлісу кримськотатарського народу і членів місцевих представницьких органів кримських татар, громадських активістів, правозахисників, журналістів, адвокатів, мають бути припинені міжнародними організаціями, включаючи ООН, ОБСЄ, Раду Європи», – написав Чубаров.
Голова Меджлісу вимагає, щоб чинних керівників Росії притягнули до кримінальної відповідальності за порушення гуманітарного права.
Не тільки обшуки: фотосвідчення порушень прав людини в Криму в 2020 році (фотогалерея)
1/824 листопада. Севастопольців відправляють до Ростова-на-Дону на службу в російській армії. На цьому фото, опублікованому Міністерством оборони Росії, показані лише п'ятеро з них, однак того дня із Севастополя до Росії відправили близько тридцяти призовників. В ООН неодноразово наполягали на тому, щоб Росія припинила призов жителів Криму до своїх збройних сил.
Як стверджують у «Кримській правозахисній групі», проводячи призов кримчан до своєї армію, Росія порушує Женевську Конвенцію про захист цивільного населення під час війни. При цьому українські правозахисники ще й регулярно фіксують кримінальні справи, які підконтрольні Кремлю відомства на півострові заводять на кримчан за ухилення від служби в російських збройних силах: за їхніми словами, тільки в листопаді було як мінімум три нові кримінальні справи і два вироки у таких справах
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
БільшеShow less
2/831 жовтня. Російський поліцейський зупиняє одиночний пікет Зуре Емірусеїнової – матері фігуранта красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір».
Загальна декларація прав людини та низка інших міжнародних документів гарантують кожному право на свободу зібрань, у тому числі з метою мирного протесту. Тоді жінка вийшла на одиночний пікет із плакатом «Мій син – не терорист». У жінки вилучили плакат і склали на неї протокол, визнавши її пікет «мітингом».
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але відкидають терористичні методи досягнення цього. Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Ця організація заборонена і визнана терористичною в Росії, але не в Україні
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
БільшеShow less
3/87 липня. Співробітники російських силових структур у Криму проводять обшуки в будинках кримських татар за підозрою в участі в організації «Хізб ут-Тахрір».
Тоді співробітники ФСБ Росії провели обшуки в будинках Олександра Сизикова, Аліма Суф'янова, Сейрана Хайретдінова, Еміля Зіядінова, Ісмета Ібрагімова, Вадима Бектемірова, Зекір'і Муратова і Ділявера Меметова. Затримали всіх, крім останнього. У ФСБ Росії стверджували, що Сизиков і решта затриманих «поширювали серед жителів Криму терористичну ідеологію, вербували до своїх лав кримських мусульман».
У 2020 році День прав людини присвятили питанню дотримання цих прав під час пандемії COVID-19. У жовтні фігурантів цієї кримської «справи Хізб ут-Тахрір» відправили на примусову психіатричну експертизу до психоневрологічної лікарні у Сімферополі. Під час їх перебування в установі зафіксували масове зараження коронавірусом
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
БільшеShow less
4/81 жовтня, Ялта. Кримські школярі беруть участь в акції «Вахта пам'яті поколінь». Вони одягнені в російську військову форму і тримають у руках зброю. Як повідомляв кореспондент Крим.Реалії, одна з учасниць втратила свідомість під час акції. Суть заходу полягала в тому, що діти урочисто заступали на «почесну варту» біля «Вічного вогню». В акції брали участь учні кадетських класів, члени клубу ДОСААФ і руху «Юнармія».
Правозахисники розглядають сам факт існування таких класів і організацій, а також пропаганду війни та зброї серед дітей як мілітаризацію освіти в анексованому Криму. Вони називають це порушенням гуманітарного права і одним з елементів військового злочину Росії на півострові
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
БільшеShow less
5/823 лютого, Сімферополь. Люди в російській військовій формі показують дітям зброю та дають її їм у руки.
Правозахисники вказують на те, що мілітаризація освіти і дитинства, пропаганда війни серед дітей – це порушення Конвенції про права дитини, що зобов'язує виховувати дітей у повазі до норм міжнародного гуманітарного права
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
БільшеShow less
6/820 червня, Севастополь. Члени російської військово-патріотичної організації для школярів «Юнармія» беруть участь у репетиції параду, присвяченого 75-річчю закінчення Другої світової війни. При цьому правил захисту від вірусної інфекції не дотримуються, хоча на той момент у Криму і Севастополі вже були зафіксовані випадки смерті, викликані коронавірусом або ускладненнями від нього.
Правозахисники стурбовані не тільки самим фактом мілітаризації дитинства в Криму, але й тим, що вона триває під час пандемії COVID-19. За словами експерта «Кримської правозахисної групи» Ірини Сєдової, той факт, що на півострові продовжують «організовувати масові пропагандистські збори за участі дітей, яких одягають у форму «Юнармії», і змушують пропагувати службу в російській армії», порушує права дітей на захист їхнього здоров'я і життя, зазначені в Конвенції про права дитини
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
БільшеShow less
7/82 листопада. Сотні кримських татар, які тоді виїхали з Криму до Ростова-на-Дону на оголошення вироку фігурантам красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір», затримали співробітники російської ДПС на Керченському мосту.
За словами адвоката Миколи Полозова, в діях російських силовиків – «цілий букет порушень»: наприклад, статті 13 Загальної декларації прав людини (що гарантує право на вільне пересування, в тому числі між країнами), статті 14 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, а також 5 статті Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
БільшеShow less
8/83 листопада, Сімферополь. Співробітники російської поліції в Криму затримують кореспондентів «Кримської солідарності» та інтернет-видання «Грани.ру».
Вілен Темер'янов, Абляміт Зіядінов, а також активіст Ерфан Бекіров були біля будівлі суду в Сімферополі, коли там проходило засідання у красногвардійські «справі Хізб ут-Тахрір». У чоловіків було редакційне завдання, вони стежили за оголошенням вироку фігурантам цієї «справи».
Російські силовики звинуватили їх у порушенні порядку організації масових заходів та невиконанні правил поведінки під час «режиму підвищеної готовності».
Низка міжнародних документів гарантують усім людям право повсюдно і безперешкодно збирати, передавати і публікувати інформаційні відомості. Правозахисники наполягають на тому, що російська влада Криму часто використовує пандемію для обмеження прав людини на півострові
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
БільшеShow less
Previous slide
Next slide
День прав людини святкується за пропозицією Генеральної асамблеї ООН щороку 10 грудня, починаючи з 1950 року. У цей день в 1948 році Генасамблея ООН ухвалила Загальну декларацію прав людини.
