Консульство України в Москві подало офіційні запити на відвідання українських військовополонених, повідомила уповноважений Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова.
«Отримала інформацію від консульства України у Москві про те, що його співробітники направили офіційні запити до МЗС Російської Федерації та до адміністрацій слідчих ізоляторів «Лефортово» та «Матросская тишина» щодо можливості відвідання українським консулом наших військовополонених, в тому числі поранених. Про надходження відповіді повідомлю негайно», – написала вона у Facebook.
За словами Денісової, зранку 4 грудня «консульські співробітники будуть з’ясовувати інформацію щодо внутрішньотюремних рахунків, які начебто відкриті для українських моряків, та про порядок переведення на них коштів». Про це, заявила вона, родинам військовополонених буде повідомлено окремо.
Раніше 3 грудня Денісова повідомляла, що статус військовополонених, який, за міжнародним правом, мають захоплені Росією українські моряки, передбачає особливу модель їхнього звільнення. «Є Женевська конвенція про військовополонених, до якої Україна приєдналася і ратифікувала її, вона діє з 1955 року. Там чітко визначено: якщо це військовополонені, ніякого обміну не може бути на будь-яких злочинців, зокрема з Росії», – сказала вона. Денісова наголосила, що цей статус не дозволяє розглядати їхню справу у звичайному суді й утримувати їх у в’язниці, зокрема в СІЗО.
Російська уповноважена з прав людини Тетяна Москалькова, зі свого боку, заявляла 3 грудня, що українські моряки, затримані під час інциденту в Чорному морі, забезпечені в московських слідчих ізоляторах усім необхідним. «Моряків відвідали члени Громадської спостережної комісії, з кожним із них розмовляли, з їхнього боку не надходило скарг на порядок і умови тримання, на надання меддопомоги», – сказала вона в ефірі російського державного телебачення.
За її словами, адвокати отримають доступ до своїх підзахисних – але коли це станеться, Москалькова не уточнила.
Російський адвокат Микола Полозов, який працює над захистом українських полонених, уранці 3 грудня заявляв, що органи державної влади і посадові особи в Росії чинять перешкоди для здійснення належного захисту захоплених російськими силовиками українських моряків.
25 листопада російські силовики поблизу Керченської протоки відкрили вогонь по трьох українських кораблях, які намагалися мирно пройти з Чорного в Азовське море, і силою захопили їх, а також узяли в полон 24 українських моряків. При цьому були поранені, за даними української сторони, шестеро з них; російська сторона заявляє про трьох поранених. Відповідно до міжнародного права, ці дії Росії, як і тарани одного з українських кораблів російськими раніше того ж дня, є актами агресії.
Морякам, усупереч міжнародному праву, яке визначає їхній статус як військовополонених, висунули кримінальні звинувачення в «порушенні російського кордону» – попри те, що, за українсько-російським Договором про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки 2003 року, «торговельні судна та військові кораблі, а також інші державні судна під прапором України або Російської Федерації, що експлуатуються в некомерційних цілях, користуються в Азовському морі та Керченській протоці свободою судноплавства»; крім того, через будь-які територіальні води, в тому числі й ті, на які незаконно претендує Росія навколо окупованого нею українського Криму, гарантоване право мирного проходу кораблів і суден усіх держав, відповідно до Конвенції ООН із морського права.
Полонених уже доставили з Криму до Росії, до Москви: нині 21 із них перебуває у слідчому ізоляторі «Лефортово», ще троє – в медчастині ізолятора «Матроська тиша». Росія більш ніж за тиждень утримання полонених моряків досі не дозволила відвідати їх українським консульським працівникам.
Європейський суд із прав людини ще 30 листопада повідомив про своє рішення у зв’язку з новим, уже п’ятим міждержавним позовом України до Росії, що Росія до 3 грудня зобов’язана відповісти на запитання: чи позбавлені офіцери і матроси з українських кораблів волі, і, якщо так, на яких підставах їх утримують; чи є серед них поранені, і, якщо так, хто вони, які їхні поранення і яку медичну допомогу вони отримали. Росія також має обґрунтувати відповіді належними документами.
