Доступність посилання

ТОП новини

Денісова про новий російський закон: «Ризикує кожен, хто скаже, що Крим – це Україна»


Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова
Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова розкритикувала законопроєкт, ухвалений Держдумою Росії в першому читанні, де мовиться, що заклики до відчуження території Росії прирівнюються до екстремізму.

«Цей проєкт передбачає, що Росія має право видворити будь-кого з її території, чиї дії або висловлювання, на думку окупанта, загрожують територіальній цілісності і суверенітету Росії. Тобто в зону ризику потрапляє кожен, хто скаже, що Крим – це Україна», – написала Денісова у Facebook.

Український омбудсмен зазначає, що таким чином агресор вирішив посилити утиски громадян України, які залишилися жити в Криму після 2014 року і мають проукраїнську позицію.

«Таким чином країна-агресор порушує 10 статтю Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає, зокрема, свободу дотримуватися своїх поглядів, ідей без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів», – йдеться у повідомленні.

Денісова закликала міжнародних партнерів ще більш рішуче підтримувати Україну у відновленні територіальної цілісності і непорушності міжнародно визнаних кордонів.

Напередодні в Державну думу внесли законопроєкт, що прирівнює відчуження територій Росії до екстремістської діяльності.

Голова нижньої палати російського парламенту В'ячеслав Володін заявив, що після набуття чинності закону, відповідальність наступатиме і для тих, хто перебуває за кордоном. Зокрема, він вказав на українських політиків, які роблять заяви щодо анексії Криму і його деокупації.

Термін позбавлення волі за порушення територіальної цілісності може скласти від 6 до 10 років. Адміністративні штрафи за заклики до такого порушення визначені в розмірі до 300 тисяч рублів. Кримінальна відповідальність за публічні заклики наступатиме тільки в разі повторного правопорушення протягом одного року.

У липні 2014 року, через кілька місяців після анексії Росією українського Криму, до російського кримінального законодавства були внесені зміни, що посилюють відповідальність за публічні заклики до сепаратизму. Зокрема, за заклики до сепаратизму з використанням засобів масової інформації, в тому числі інтернету, було встановлено покарання до п'яти років позбавлення волі.

Згодом ця стаття послужила приводом для переслідування низки кримських журналістів і активістів, які не визнають російський статус півострова.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

XS
SM
MD
LG