Кримськотатарський політик та активіст, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял (за документами – Джелялов) закликав депутатів Верховної Ради України якнайшвидше ухвалити законопроэкт про політв'язнів. Про це він написав у листі, опублікованому 23 грудня адвокатом Миколою Полозовим.
«Восьмий рік окупації Криму Росією. Владислав Єсипенко, якого я нещодавно нарешті зустрів у в'язниці; Раїф Февзієв, якого абсолютно безпідставно звинувачують у тероризмі; Асан Ахтемов, який пройшов крізь тортури... Кожен політв'язень продовжує боротьбу за власну та нашу спільну свободу. Звичайно, ми раді дізнатися, що Верховна Рада України розпочала роботу над законопроэктом щодо політв'язнів. Закликаю народних депутатів якнайшвидше доопрацювати цей документ та ухвалити в остаточній редакції», – написав Джелял.
Політик подякував усім, причетним до розробки законопроєкту, та особисто президентові України Володимиру Зеленському.
16 грудня Верховна Рада України у першому читанні підтримала законопроєкт №6104 про соціальний та правовий захист осіб, які позбавлені волі внаслідок збройної агресії проти України та членів їхніх сімей. Законопроеєт покликаний захистити військовослужбовців, цивільних заручників, політичних ув'язнених, які потрапили в полон.
Документ передбачає створення Комісії щодо встановлення факту позбавлення особистої волі внаслідок агресії проти України, а також визначає її повноваження.
У вересні 2021 року на розгляд Верховної Ради було внесено три законопроєкти про соціальний і правовий захист політичних ув'язнених та їхніх сімей, які постраждали від агресії проти України.
Народний депутат Рустем Умєров зазначав, що законопроєкт №6104 пропонує спростити механізм отримання статусу особи, позбавленої волі внаслідок збройної агресії проти України, та запровадити додаткові соціальні й правові гарантії політв'язням та членам їхніх сімей.
Російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) стверджує, що у Криму немає політичних в'язненів.
Справа про «диверсію на газопроводі» в селі Перевальне
3-4 вересня в Криму російські силовики провели обшуки та затримали п'ять осіб, у тому числі кримськотатарського політика й активіста Нарімана Джеляла. 6 вересня в Криму заарештували чотирьох затриманих. Так, на 60 діб заарештували братів Азіза й Асана Ахтемових, батькові затриманого Азіза Ахтемова Ескендеру дали 10 діб. Ще один син Ескендера, Арсен Ахтемов, отримав 15 діб арешту. Також підконтрольний Кремлю Київський районний суд заарештував кримськотатарського політика й активіста Нарімана Джеляла на два місяці – до 4 листопада. Наріман Джелял заперечує всі звинувачення на свою адресу.
7 вересня російське державне агентство ТАСС із посиланням на ФСБ Росії повідомило, що затримані «за підозрою в скоєнні диверсії на газопроводі в Криму 23 серпня цього року дали свідчення». За цими даними, на «відео допиту двох із них, поширеному ФСБ, чоловіки докладно розповіли, від кого отримували інструкції та як влаштували підрив газопроводу в селі Перевальне».
При цьому у ФСБ Росії стверджують, що «диверсія була організована Головним управлінням розвідки (ГУР) Міністерства оборони України».
Головне управління розвідки Міноборони України розглядає звинувачення ФСБ Росії як «цілеспрямовану провокацію».
Влада України пов'язує затримання та арешти кримськотатарських активістів із самітом «Кримської платформи», що відбувся 23 серпня.
Омбудсман України Людмила Денісова звернулася до Верховного комісара ООН з прав людини Мішель Бачелет у зв'язку з новими арештами, що відбулися в Криму.
Після інформації про обшуки і затримання 3-4 вересня в активістів у Криму Прокуратура АРК і Севастополя повідомляла про відкриття кримінальних проваджень.
