Ексдепутат кримського парламенту Сергій Шувайников, обвинувачений в Україні у державній зраді, «спокійно» ставиться до рішення київського суду оголосити його в розшук. Про це 29 жовтня він сказав у коментарі Крим.Реалії.
«Я ставлюся до цього спокійно і дуже задоволений, що мене ще не засудили до вищою міри покарання – розстрілу. З тією практикою, яку демонструють сьогодні київські суди, можна очікувати будь-якого вироку. Я вважаю, що це грубе порушення міжнародних прав, які існують в Європі. І це не робить правове обличчя українській демократичній, європейській, як вони називають, державі. Ніде у світі не прийнято людину судити заочно, не висуваючи їй обвинувального висновку, конкретних претензій. Тим більше, я не ховаюся, ви можете до мене зателефонувати», – сказав Шувайников.
За словами ексдепутата, він не вважає себе винним.
«Я готовий до будь-якого судового процесу. Але я не визнаю ці заочні звинувачення, оскільки, будучи депутатом, я виконував волю кримського народу. Я надав народу вище демократичне право провести референдум і визначити долю «Республіки Крим». Я не бачу в цьому державної зради», – додав він.
Раніше київський суд оголосив у розшук ексдепутата кримського парламенту Сергія Шувайникова, обвинуваченого у державній зраді.
Наприкінці грудня 2016 року Прокуратура АРК надіслала до суду обвинувальні акти стосовно ексдепутатів кримського парламенту: Сергія Цекова, Світлани Савченко, Костянтина Бахарева, Едіпа Гафарова, Анатолія Заїченка, Ремзі Ільясова, Григорія Іоффе, Володимира Кличникова, Віталія Нахлупіна, Юхима Фікса і Сергія Шувайникова за звинуваченням у державній зраді.
У січні 2017 року Апеляційний суд Києва ухвалив рішення про те, що обвинувальні акти стосовно Шувайникова розглядатимуть у Деснянському райсуді Києва.
У вересні 2019 кримський політик Шувайников повідомив, що після закінчення терміну депутатської діяльності в російському парламенті Криму має намір продовжувати там роботу без мандата – радником голови парламенту Володимира Константинова.
Ім'я Шувайникова також відоме в контексті його багаторічної проросійської діяльності. Після російської анексії півострова 2014 року, він став депутатом від ЛДПР, з якою пізніше у нього був конфлікт.