Група українських експертів, серед яких – голова комітету Верховної Ради України у закордонних справах (2014-2019) Ганна Гопко, голова правління громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська, директорка Центру «Нова Європа» Альона Гетьманчук, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар та інші, звернулася до нової очільниці зовнішньополітичного відомства Німеччини Анналени Бербок із проханням «вдатися до негайних дій, щоб зупинити російську агресію як в Україні, так і за її межами».
«Багато років у відповідь на кожен новий удар Кремля Німеччина, наче, підставляла чужу другу щоку. Складається враження, що в обмін на доступ до енергетичної сировини та російського ринку, ФРН готова діяти в розріз з заявами про прагнення миру в Україні. Усі ці роки, незважаючи на формально підтримані ФРН міжнародні санкції, високотехнологічне обладнання німецьких компаній поставляється навіть до окупованого Криму, де Росія здійснює репресії в дусі сталінських часів проти українських та кримськотатарських активістів. Список бранців Кремля в окупованому Криму нараховує 121 громадянина України, яких за сфальшованими звинуваченнями позбавлено волі за їх громадянську позицію», – ідеться в листі на імʼя Анналени Бербок.
Автори звернення пропонують «негайно направити військово-технічну допомогу з боку Німеччини Україні та припинити «Північний потік-2» як проєкт, що суперечить енергетичній безпеці ЄС та досягненню амбітних кліматичних цілей».
Експерти вказують, що одним із останніх рішень уряду ексканцлерки Анґели Меркель було «вето на постачання вже оплачених Україною через агентство НАТО суто оборонних озброєнь, а саме, антидронових гвинтівок та антиснайперських систем».
Президент України Володимир Зеленський під час останньої очної зустрічі з Меркель як головою уряду заявив 22 серпня 2021 року, що Україна продовжує сподіватися на постачання зброї з Німеччини.
Зі свого боку, канцлер Німеччини заявила, що «детально цим питанням не займалася щодо постачання зброї».
«Коли йдеться про співпрацю в рамках НАТО, є спільні засідання України з НАТО, ми як частина НАТО, коли йдеться про навчання, про підтримку – ми готові», – сказала вона, але не навела конкретних пропозицій.
