У вівторок, 29 грудня, Херсонський міський суд продовжив термін тримання під вартою підозрюваному в державній зраді колишньому заступнику начальника ГУ МВС України в АР Крим Миколі Федоряну, повідомляє кореспондент Крим.Реалії.
Згідно з рішенням судді Оксани Черниш, Федорян залишиться під вартою до 5 лютого 2021 року, включно з альтернативою внесення застави 21 млн 180 тис. грн.
Прокуратура АРК клопотала про продовження терміну тримання під вартою до 7 лютого 2021 року. До цього часу продовжили термін досудового розслідування.
Сам Федорян у суді не заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення.
«Судячи з того, що викладено в клопотанні, я найкрутіша людина в Криму. Я знаю, мало не – єдине, що не додали – президента Російської Федерації. Тому що я знаю вже і керівництво Міністерства оборони, і митної служби... [] З огляду на те, що передумови до затримання і все інше не є предметом розгляду в цьому судовому засіданні, я не проти задоволення клопотання прокурора», – сказав на засіданні Федорян.
З огляду на позицію підозрюваного, апеляційну скаргу на це рішення Херсонського міського суду сторона захисту Федоряна не подаватиме.
Прокуратура АРК і Севастополя повідомляла, що 7 листопада на КПВВ «Каланчак» при спробі в'їзду до анексованого Криму затримали колишнього співробітника українського підприємства «Чорноморнафтогаз», якого підозрюють у «допомозі російським правоохоронцям при проведенні обшуків і затримань громадян у кримських «справах Хізб ут-Тахрір». За даними відомства, громадянину України повідомили про підозру у вчиненні державної зради (ч. 1 ст. 111 КК України).
Під час засідання суду в Херсоні з обрання запобіжного заходу з'ясувалося, що затриманий – Микола Федорян, який до анексії працював заступником начальника ГУ МВС України в АР Крим – начальником міліції громадської безпеки, а пізніше перейшов на роботу в «Чорноморнафтогаз», залишившись там працювати після подій 2014 року. Сам Феодорян заявив у суді, що провину свою не визнає і що «Україну не зраджував».
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
