У Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону під час засідання у другій сімферопольській «справі Хізб ут-Тахрір» 30 березня 60-річному мусульманину Сервету Газієву екстрено викликали «швидку допомогу» через біль у шлунку, повідомляє «Кримська солідарність».
На це звернув увагу суду інший фігурант справи Алім Карімов. Суд відреагував і оголосив перерву для виклику медиків.
Напередодні повідомлялося, що набуло чинності рішення підконтрольного Кремлю Верховного суду Криму про те, що медсанчастина і кримський підрозділ ФСВП незаконно ухилялися від надання інформації про стан здоров'я фігуранта другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Джеміля Гафарова, який є інвалідом другої групи.
Співробітники ФСБ, МВС Росії та Росгвардії 27 березня 2019 роки провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі представників громадського об'єднання «Кримська солідарність». Заалом затримали 24 особи, у тому числі громадянських журналістів Османа Аріфмеметова, Рустема Шейхалієва, Ремзі Бекірова.
27 і 28 березня 2019 року російський райсуд Сімферополя заарештував усіх затриманих.
Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір засудив арешт активістів «Кримської солідарності» і громадянських журналістів. Він закликав до їх негайного звільнення з СІЗО.
У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що ці заклики представника ОБСЄ викликають «подив».
Правозахисний центр «Меморіал» визнав політв'язнями 24 кримськотатарських активістів, затриманих російськими силовиками 27 березня 2019 року в Криму.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
