Фінляндія переходить до укріплення свого кордону з Росією, оскільки законодавці санкціонували встановлення загороджень та дозволили закрити весь 1300-кілометровий кордон в умовах надзвичайних обставин.
Голосування в парламенті Фінляндії 7 липня відбулося в той час, коли країна швидко рухається до вступу в НАТО, відмовившись від нейтралітету у відповідь на російське вторгнення в Україну.
Законодавство, ухвалене більшістю голосів, дає уряду дозвіл будувати загородження чи інші бар’єри біля фінських кордонів. Воно також забороняє розглядати заявки на надання притулку на визначених пунктах пропуску, наприклад, в аеропорту.
Фінляндія разом зі Швецією минулого місяця отримали офіційний дозвіл від альянсу на приєднання. Тепер кожен із 30 членів має ратифікувати протокол про приєднання.
Громадська думка як у Швеції, так і у Фінляндії різко змінилася на користь членства в НАТО після того, як Росія вторглася в Україну 24 лютого.
Росія засудила дії Стокгольма та Гельсінкі та пригрозила невизначеною помстою.
Тому деякі члени Альянсу наполягали на швидкому вступі, заявляючи, що дві північні країни будуть у небезпеці в проміжний період.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
