Активісти міжнародного руху за деокупацію Криму і солідарність з кримськотатарським народом #LIBERATECRIMEA 7 червня розповідають у Києві про проміжні результати й динаміку раніше ініційованої кампанії «Депутате, допоможи полоненим Кремля», що передбачає шефство українських парламентарів над кримчанами, які зазнали арештів або переслідувань з боку російської влади.
Український омбудсман Людмила Денісова неодноразово зазначала, в тому числі на міжнародних майданчиках, що Росія не дотримується в анексованому Криму прав кримських татар, дискримінує корінне населення.
На початку липня 2020 року Верховний комісар ООН з прав людини Мішель Бачелет, представляючи доповідь про стан прав людини в Криму, також повідомила, що на півострові продовжують застосовувати тортури й обмежувати свободу слова.
На початку червня 2021 року моніторингова місія ООН з прав людини в Україні зазначала продовження практики застосування тортур з боку російських правоохоронців до затриманих і заарештованих у Криму.
У Росії постійно спростовують подібні заяви й доповіді.
Кримчани в російському ув'язненні
Після анексії Криму Росією навесні 2014 року на півострові почалися арешти російськими силовиками незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненими в Росії організаціями «Хізб ут-Тахрір» і «Таблігі Джемаат».
Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова озвучувала різну кількість українських політв'язнів, які перебувають у російському ув'язненні: від 113 до 115, з яких понад 80 – кримські татари. У списку Кримськотатарського ресурсного центру значаться 86 кримських політв'язнів. Такі ж цифри – у Кримської правозахисної групи.
Правозахисники та адвокати називають ці кримінальні справи переслідуванням за політичною, національною чи релігійною ознакою. Влада Росії заперечує ці причини переслідувань.