До річниці геноциду кримськотатарського народу 18 травня столиця канадської провінції Нью-Брансвік – Фредеріктон напередодні підняла кримськотатарський прапор, приєднавшись до ініціативи посольства України в Канаді. Прапор вивісили разом із державним прапором України перед мерією Фредеріктона.
Про це Крим.Реалії повідомили в українському посольстві в Канаді.
Зазначається, що в Атлантичній Канаді кримськотатарський прапор підняли вперше. «Ми вдячні та зворушені: це гарний і потрібний жест підтримки. Він нагадує, що кожен день окупації Криму сьогодні – це виклик усьому вільному світові», – прокоментував посол України в Канаді Андрій Шевченко.
За інформацією посольства, ініціативу підтримала мерія міста, Асоціація кримських татар Канади, Конгрес українців Канади та місцева українська громада.
Фредеріктон продовжує традицію, започатковану посольством України: щороку до 18-травня одне з канадських міст піднімає блакитний прапор із тамгою в пам'ять про жертв депортації та в підтримку кримських татар сьогодні. У попередні роки такі церемонії пройшли в Оттаві, Торонто, Едмонтоні та Вінніпезі.
«Канада послідовно дотримується політики невизнання незаконної анексії Криму Росією та вимагає від Москви припинити утиски щодо кримськотатарського народу», – додали в посольстві.
18 травня виповнюється 77 років від часу депортації радянським режимом кримських татар з Криму. В цей день в Україні і світі згадують жертв геноциду кримськотатарського народу.
У «Кримському домі» в Києві відкриється інсталяція «Світанок», приурочена до 77-ї річниці геноциду кримськотатарського народу. У вшануванні пам’яті жертв депортації кримських татар 18 травня планує взяти участь спікерка латвійського Сейму Інара Мурнієце.
Меджліс кримськотатарського народу закликав не проводити 18 травня розважальні заходи. А «Кримськотатарський Ресурсний Центр» ініціював інформаційну кампанію під назвою «Ні геноциду!» до 77-х роковин геноциду кримськотатарського народу.
У Представництві президента України в Автономній Республіці Крим і Севастополі закликали вчителів і викладачів молодіжних центрів провести 18 травня заняття, присвячені Дню пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
Кава, базари і ремесла. Побут кримських татар до депортації (фотогалерея)
Кримські татарки заплітали волосся в тонкі коси. На голову вдягали оксамитову шапочку, вишиту золотом або сріблом, іноді прикрашену дрібними монетами
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
Скотарство було основою сільського господарства кримських татар – крім мускульної сили, м'яса, молока і вовни, худоба давала і шкіру. У Бахчисараї та Карасубазарі в 20-х роках налічувалося до 40 шкіряних виробництв
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
Квасоля входила до складу страв у всіх районах Криму. Можна було приготувати м'ясний суп зі стручками зеленої квасолі, заправлений кислим молоком, локшиновий суп з відвареною квасолею або просто подати квасолю з локшиною
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
Найвідомішу кримську легку тканину – «атма» – робили з бавовни і льону. Працювали вручну – такі прядки були в кожному кримськотатарському будинку. Тканина йшла на одяг, покривала й рушники. Якщо прядіння було суто жіночою справою, то ткацтвом займалися і чоловіки-ремісники, об'єднані в цех «безази»
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
Існували чотири головні типи кримськотатарських будинків: міський одноповерховий (як на фото), двоповерховий передгірний, одноповерховий степовий (з обмазаного глиною тину або цегли), а також одноповерховий південнобережний, зведений з каменя
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
Городництво в Криму через клімат ніколи не мало товарного масштабу, але овочі для власного споживання вирощували. В кримськотатарській кухні є і стандартні салати з капустою, огірками та морквою, так і ексклюзивні страви. Наприклад, бувають голубці з виноградним листям, капустою або перцем. Також овочі додають у баранячий суп (лагман)
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
У кримському степу скотарство поєднувалося із землеробством. Початок сівби, час зняття врожаю в громаді відбувалося в один день і визначалося радою старших. Прислів'я кримських татар «косити – розгойдуватися, жати – присідати, а ось на яйлі тільки сир пресують» означало, що хліборобська праця вважалася більш важкою, ніж праця скотаря
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
Взуття робили зі шкіри. Чоловіки носили постоли, черевики без халяв і чоботи з підковами. Жінки взимку вдома носили чобітки, влітку – розшиті туфлі без задників із гострими носками. В урочистих випадках взували шиті золотом туфлі
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
Кава – основний елемент не тільки кримськотатарської кухні, але й культури в цілому. Для її приготування користувалися ручної кавоваркою, в кожній хаті на столі стояв кавник. До кави пропонували халву, а також різноманітні варення. Наприкінці XIX століття в Бахчисараї було 62 кав'ярні
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
Більшість ремісників самі продавали виготовлений ними товар у власних крамницях, але кримське місто неможливо уявити без базару. Існувала і розносна торгівля – коробейники, обвішані намистами, ланцюжками, сукнями, чубуками й іншими предметами ходили міськими вулицями
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
Стандартний інтер'єр головної кімнати включав відкритий камін з димарем і підвішений до нього на ланцюгу казан. Уздовж стін стояли низькі диванчики з матрацами і подушками, поруч – столики. Для прикраси стін використовувалися численні рушники, а для підлоги – килими
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
Чоловіки вкривали голову низькою смушевою шапкою, тюбетейкою або фескою. Сорочка з широкими рукавами заправлялася в широкі суконні шаровари і підперізувалася широким поясом. Поверх сорочки одягали короткий жилет із гудзиками, а зверху – довгий каптан
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
Жіночий одяг складався з широкої та довгої, нижче колін, сорочки, довгої сукні з широкими рукавами, а також кольорових шароварів. Верхній одяг складався зі щільного каптана з вузькими рукавами. Поверх каптана носили коротку шубу. Виходячи з дому, вдягали накидку
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
Конярство грало колосальну роль у кримськотатарському суспільстві, а коням завжди була потрібна збруя. В період Кримського ханства «столицею» шорників був Карасубазар
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
Обробкою кольорових металів займалися мідники. З покритої оловом міді виготовляли домашнє начиння, з латуні – ритуальні ємності та люстри для мечетей. З латунних і залізних деталей збирали кавомолки
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
Кримськотатарські одяг, взуття або текстиль неможливо уявити без вишивки. Орнаменти розрізнялися за регіонами – у вишиванках Східного Криму помітні риби і човни, степ віддавав перевагу бордовому кольору. На Південному узбережжі зображували водорості, переважали бузковий, фіолетовий і білий кольори
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
Одне з перших і найбільш великих медресе – мусульманських вищих шкіл – побудували в Солхаті ще в XIV столітті, але воно не дожило до наших днів. Найвідомішим і єдиним уцілілим в Криму було відкрите в 1500 році Зинджирли-медресе. У 1917 році на його базі відкрили педагогічний інститут
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
Російська поліція в окупованому Криму вручала застереження кримськотатарським активістам напередодні відзначення роковин геноциду кримськотатарського народу.
День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу
18 травня в Україні та світі згадують про жертв депортації кримськотатарського народу з Криму у 1944 році. У цей день з півострова відправили перший ешелон кримських татар. Загалом було депортовано близько 200 тисяч осіб.
У цей день проходять жалобні заходи пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу з Криму.
Згідно з постановою Верховної Ради України, день 18 травня оголошено Днем пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.