Канада запроваджує санкції проти 29 спонсорованих державою агентів з дезінформації та пропаганди та 15 організацій, які контролюються або належать російському уряду та причетні до дезінформації.
Серед них Армен Гаспарян, керівник міжнародного відділу державного медіахолдингу Russia Today (RT), який має значний вплив у Росії.
Канада також запустила веб-сторінку, присвячену протидії дезінформації. Канада продовжуватиме використовувати цю платформу, щоб пролити світло на те, як російський режим використовує брехню, щоб виправдати своє незаконне вторгнення в Україну.
Крім того, Канада заборонила імпорт деяких видів золота з Росії.
Міністр закордонних справ Канади Мелані Жолі оголосила про додаткові санкції у зв’язку з вторгненням Росії в Україну під час зустрічі міністрів закордонних справ G20 на Балі.
Вона підтвердила непохитну відданість Канади підтримці України.
«Російська пропагандистська машина має відповісти за свою брехню. Канада прагне боротися з дезінформацією, де б і коли б вона не була виявлена. Сьогодні ми даємо зрозуміти тим, хто займається обманом: ви будете притягнуті до відповідальності. Канада підтримує Україну», – сказала вона.
Водночас канадська сторона ніяк не згадує про можливий санкційний виняток для Росії.
Напередодні ЗМІ повідомляли, що уряд Канади планує вивести з-під санкцій затриману турбіну для газопроводу «Північний потік». Вона була доставлена в країну з Росії для ремонту, але зараз повернути її неможливо через запроваджені проти Москви обмеження. З проханням зробити виняток до Оттави звернувся уряд Німеччини.
Як повідомило 8 липня агентство Reuters з посиланням на особу, знайому з ситуацією, Німеччина очікує, що Канада незабаром поверне турбіну. Представник уряду Німеччини заявив журналістам у п’ятницю, що є «позитивні сигнали з Канади», хоча він не зміг підтвердити, що турбіна вже на шляху до Німеччини.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
