Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв підписав закон про скасування смертної кари, йдеться в повідомленні на сайті голови держави. Таким чином Казахстан приєднався до Другого факультативного протоколу до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, спрямованого на скасування цього виду покарання, інформує Радіо Свобода.
Тепер згадки про страту потрібно прибрати зі 17 статей кримінального кодексу. У чинному законодавстві Казахстану смертна кара передбачена за тероризм і за особливо тяжкі злочини, скоєні у воєнний час, а також за посягання на життя президента країни та колишнього президента Нурсултана Назарбаєва.
23 грудня цей законопроєкт ухвалив парламент. Представляючи документ у Мажилісі, міністр закордонних справ Мухтар Тлеуберди заявив, що після ратифікації протоколу Казахстан зможе застосовувати смертну кару тільки в одному випадку.
«Згідно зі статтею 2 Другого факультативного протоколу, Казахстан залишає за собою право ухвалювати смертний вирок під час війни особам, засудженим за серйозні воєнні злочини», – сказав міністр.
З січня 2004 року в Казахстані діяв мораторій на смертну кару. Правозахисники неодноразово закликали владу повністю скасувати смертну кару.
У грудні 2019 року президент Касим-Жомарт Токаєв доручив МЗС розпочати процедуру приєднання до міжнародного протоколу.
З моменту проголошення незалежності Казахстану були виконані 536 страт. Останній смертний вирок був ухвалений у 2016 році Руслану Кулекбаєву, якого визнали винним у вбивстві десяти осіб у місті Алмати.
На пострадянському просторі тепер лише білоруська влада продовжує застосовувати смертну кару. З 1990 року в Мінську було розстріляно понад 400 засуджених.
