Кримські казаки беруть участь у призовній кампанії та пропаганді служби в російській армії серед дітей, що порушує норми міжнародного гуманітарного права, вважають у Кримській правозахисній групі (КПГ). Згідно з даними правозахисників, інформація про такі дії опублікована на різних кримських сайтах.
Як приклади таких дій наводяться публікації на сайтах «Кримського окружного казачого товариства», російської міськради Керчі, школи-гімназії в Сімферополі та інших.
Зокрема, в анексованому Криму казаки входять до складу призовних комісій, школярів зобов'язують приймати казачу присягу.
«Дії «військових комісаріатів», освітніх установ і парамілітарних формувань порушують норми міжнародного гуманітарного права, що забороняють пропаганду служби в армії та призов до армії окупанта жителів окупованої території. Більше того, пропаганда призову в армію серед неповнолітніх дітей порушує також п. 1 ст. 38 Конвенції про права дитини», – йдеться в інформації Кримської правозахисної групи.
Правозахисники зазначають, що «дії щодо зміни національної ідентичності неповнолітніх українців не тільки ведуть до подальших порушень прав цих дітей, а й фактично створюють засади для залучення українських дітей в збройний конфлікт з Україною на стороні Росії».
Російський військовий комісар Криму Олег Єрмілов стверджує, що після російської анексії Криму на службу до російської армії призвали понад 16 тисяч кримчан. Цього року російські військові планують призвати близько 2,6 тис. осіб.
Раніше член Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов повідомив, що з 2014 року до російської армії призвали 18,9 тис. кримчан. За даними правозахисника, суди в Криму станом на 30 вересня винесли 72 вироки за ухилення від служби в російській армії.
Зі зброєю і на конях. Як у Криму дітей у казаки посвячували (фоторепортаж)
Київ вимагає від Росії припинити призов до збройних сил жителів анексованого Криму. Прокуратура АРК просить кримчан звертатися телефоном або на електронну пошту в разі отримання повісток для проходження служби в російській армії.
США висловили стурбованість тим, що Росія відкриває кримінальні справи проти кримчан, які не хочуть служити в її армії.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні повідомляла, що в 2017 році на військову службу в збройні сили Росії призвали не менше 4800 жителів Криму. За даними тимчасового повіреного в справах США при ОБСЄ Гаррі Каміана, в 2018 році в російську армію призвали 5600 кримчан.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
