Доступність посилання

ТОП новини

Архієпископ Климент і Порошенко обговорили ситуацію з кримською єпархією УПЦ КП


Архієпископ Климент

Під час об'єднавчого собору Українських православних церков 15 грудня архієпископ Сімферопольський і Кримський Української православної церкви Київського патріархату Климент і президент України Петро Порошенко обговорили ситуацію з єпархією УПЦ КП в анексованому Криму. Про це Крим.Реалії розповів сам архієпископ Климент.

«Президент повністю обізнаний із ситуацією, що склалася довкола єпархії УПЦ Київського патріархату в Криму. Сказав, що в подальшому буде стежити і зробить для цього необхідні доручення. Ситуація під його особистим контролем», – сказав священнослужитель.

Раніше архієпископ Климент сказав, що після отримання Україною томосу підконтрольна Росії влада Криму може «почати мстити церкві Київського патріархату».

15 грудня в Києві, в соборі Святої Софії відбувся об’єднавчий собор, на якому ієрархи, священики і миряни з – Української православної церкви Київського патріархату, Української автокефальної православної церкви і Української православної церкви, що в єднанні з Московським патріархатом (від останньої на собор прийшли представники лише двох єпархій), – подолали церковний «розкол» в Україні і створили єдину канонічну православну церковну організацію в Україні, помісну Православну церкву України. Її предстоятелем обрали митрополита Епіфанія з дотеперішньої УПЦ КП.

11 жовтня синод Вселенського патріархату відновив канонічний ієрархічний і священицький сан глав УПЦ КП Філарета і УАПЦ Макарія і всіх їхніх послідовників, а вірян цих церков відновив у євхаристичному спілкуванні з канонічним світовим православ’ям (але не визнав самі організації УПЦ КП і УАПЦ). РПЦ свого часу, назвавши ці церкви та їхніх предстоятелів «розкольниками», наклала на них церковну анафему, що означало відлучення від церковного спілкування.

Новостворена церква існує як помісна, автокефальна і канонічна: Вселенський патріархат, який раніше вже ухвалив рішення надати канонічну автокефалію такій об’єднаній українській православній церкві, брав участь в організації собору і благословив її створення. Формальне письмове визнання – томос (церковну грамоту) Вселенського патріарха і синоду Вселенського патріархату про надання цієї автокефалії – Вселенський патріарх Варфоломій має вручити новообраному предстоятелеві Епіфанію у своїй резиденції на Фанарі у Стамбулі 6 січня, в день Різдва Христового за юліанським календарем, що його наразі дотримуються православні в Україні.

Канонічний статус УПЦ (МП) наразі чітко не визначений. Усупереч твердженням Москви, 1686 року Вселенський патріархат не передав тодішню Київську митрополію, що охоплювала, зокрема, українські землі, в підпорядкування Московському патріархатові: як свідчать оприлюднені Фанаром історичні документи, тоді йшлося лише про те, що право висвячувати канонічно підпорядкованих йому митрополитів Київських, обраних українцями без втручання Москви, було на певних умовах делеговане патріархам Московським. РПЦ твердить, ніби те рішення означало передачу їй Київської митрополії, а відтак Україна нібито належить до її канонічної території. Щоб уникнути різних тлумачень, 11 жовтня синод Вселенського патріархату скасував згадане рішення 1686 року, відтак офіційно підтвердивши належність земель історичної Київської митрополії саме до його канонічної території – на час до створення нової автокефальної української церкви.

Усі кроки до здобуття українською православною церквою канонічної автокефалії, і особливо об’єднавчий собор, викликали вкрай різку реакцію в Росії, а також у проросійських структурах в Україні. Створення незалежної від Москви і канонічно визнаної церкви в Україні, і особливо очікуваний перехід до неї частини нинішньої УПЦ (МП), на думку оглядачів, призведе до втрати Москвою значного важеля впливу на суспільне життя в Україні.

XS
SM
MD
LG