Лікар-пульмонолог Світлана Гук, завідувачка першого інфекційного відділення київської лікарні № 17, в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода пояснила необхідність застосовувати для лікування COVID-19 такі засоби, як рентген і комп’ютерна томографія (КТ).
«КТ не впливає на вибір тактики лікування пацієнта. У вас, може, буде 5% (частка ураження легень, за даними КТ – ред.) і низька сатурація (насиченість крові киснем), а може, буде 20% – і нормальна сатурація. Тобто сама по собі комп’ютерна картинка рівня ураження легень просто може бути цікавою пацієнтові. Лікареві вона не дає інформації, як лікувати пацієнта», – наголосила вона в «Суботньому інтерв’ю».
«Нам важлива клінічна картина, температура, чи вона збивається, яка сатурація, аналізи. Це впливатиме на план лікування. А КТ майже не буде», – додала вона.
«КТ ми бачимо необхідність робити, лише якщо є якийсь диференційний діагноз (встановлення діагнозу шляхом виключення схожих можливостей – ред.). Ми знаємо, що це СOVID, бачимо, що впала сатурація, ми знаємо, що там є пневмонія. Вона не зовсім пневмонія. Всі на це слово реагують. Можливо, через це і призначають антибіотики. Це не зовсім пневмонія як така. Навіщо нам робити КТ? Це дорого, це променеве навантаження. Тим паче, що через годину, через дві та завтра буде вже геть інша картинка. Нам, клініцистам, людям, які визначаються з тим, як лікувати пацієнта, важлива клінічна картина і лабораторні показники», – звернула увагу лікар.
Рентген, за її словами, «у легких формах [COVID-19] нічого не покаже, у важких – так, він вже показує».
«Ми робимо рентген, – каже Світлана Гук про свою лікарню. – Є й ті, які приходять із рентгеном. Але, знов-таки, це щоб зорієнтуватися, який ступінь ураження, чи немає там ще якихось паралельних процесів. Людина може і туберкульозом хворіти, і рідина може бути у легенях. Тобто дійсно один знімок бажано робити, щоб ми хоча б орієнтувалися. На тому все».
«І навіть після виписки зразу робити ані КТ, ані рентген не потрібно. Тому що процеси цього зворотного розвитку (поступового видужання – ред.) тривалі – 2–3 місяці вони можуть бути. Якщо нормальне самопочуття, немає кисневої залежності, знов-таки, нормальні аналізи, то можна взагалі не робити або зробити його через 2–3 місяці, щоб подивитися, на якому рівні легені вийшли з цієї ситуації», – каже лікар-пульмонолог.
Як стало відомо вранці 24 жовтня, в Україні за попередню добу виявили 7 014 нових випадків COVID-19. За ту добу від захворювання померли 125 людей, видужали 2 177.
