Постійний представник президента України в АР Крим Антон Кориневич повідомив, що ситуація з мовою ворожнечі щодо українців і кримських татар, яку використовують підконтрольні Росії ЗМІ в анексованому Криму, продовжує погіршуватися. Про це він повідомив під час онлайндискусії «Мова ворожнечі, соціальні медіа і меншини», пише пресслужба представництва.
«З початку окупації Криму Російською Федерацією, в медіаполі Криму був сплеск мови ворожнечі, переважно проти етнічних українців, кримських татар, членів Меджлісу кримськотатарського народу і журналістів. Кримські татари, представники корінного народу Криму, в основному зображуються радикальними ісламістами та екстремістами, а їхній представницький орган – Меджліс кримськотатарського народу – екстремістською організацією. Між мусульманами і терористами постійно штучно створюються паралелі, «Свідки Єгови» також вважаються екстремістською організацією, а Кримська єпархія Православної Церкви України зазнає постійного адміністративного і судового тиску з боку окупаційної влади», – сказав Кориневич.
Він уточнив, що в більшості випадків мова ненависті використовується в ефірах новин та інформаційно-аналітичних програмах, що транслюються на центральних російських телеканалах, які також транслюються на території анексованого Криму, а також на вебсайтах кримських ЗМІ, включаючи веб-сайти державних органів підконтрольної Росії влади півострова.
Кориневич стверджує, що для виправлення ситуації з риторикою ненависті на анексованому Кримському півострові необхідно:
- підвищити обізнаність громадськості про наслідки російської агресії в анексованому Криму, зокрема в сфері мови ворожнечі;
- закликати Росію дотримуватися міжнародного гуманітарного права, міжнародно визнаних прав людини в анексованому Криму і виконувати обов'язок захищати цивільне населення від актів насильства або залякування й образ, які часто присутні в мові ворожнечі;
- не допускати дискримінації цивільного населення в Криму на основі расових, релігійних або політичних переконань;
- сприяти доступу встановлених регіональних і міжнародних механізмів моніторингу прав людини для спостереження за ситуацією з правами людини в Автономній Республіці Крим і Севастополі (Україна).
В анексованому Криму українці, кримські татари, члени або прихильники Меджлісу кримськотатарського народу, активісти Євромайдану, мусульмани і мігранти є основними групами, проти яких використовувалася мова ворожнечі в інформаційному просторі. Про це свідчать дані, оприлюднені в доповіді «Мова ворожнечі в інформаційному просторі Криму».
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
