Окрім широкої стратегії з реінтеграції окупованих Донбасу і Криму, Україна повинна напрацювати конкретний покроковий план дій щодо її виконання – таку думку в ефірі Радіо Свобода висловив постійний представник президента в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич.
На його думку, Україна повинна перестати «грати другим номером і лише реагувати на те, що робить держава-агресор».
«Окрім широкої стратегії, нам потрібно ще напрацювати конкретний покроковий план дій держави щодо виконання цієї стратегії. Також треба говорити про напрацювання конкретики перехідного правосуддя щодо Криму і Донбасу, треба працювати над фіксацією злочинів з відшкодуванням збитків. Нам треба нарешті ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду. Це однозначна позиція. Треба внести нарешті зміни до Кримінального кодексу України з метою належної криміналізації міжнародних злочинів», – сказав він.
За оцінками представника президента в Криму, до 2020 року Київ має напрацювати перший пакет ініціатив глави держави щодо реінтеграції окупованих територій.
«Ми не говоримо, що у нас до початку наступного року буде все готово. Ми визначимо на робочій групі, на комісії з питань правової реформи те, що є пріоритетом і будемо досягати цих результатів. Я впевнений, що на початку 2020 року з тих ініціатив (стратегія реінтеграції та деокупації, імплементація принципів і норм міжнародного гуманітарного та кримінального права, ратифікація Римського статуту) у нас буде поступ вперед», – заявив Кориневич.
15 серпня заступник голови Офісу президента України Руслан Рябошапка заявив, що перший пакет президентських ініціатив щодо реінтеграції Донбасу і Криму має бути напрацьований до 2020 року.
Нині в Україні чинним є «Закон про реінтеграцію Донбасу», яку попередник президента Володимира Зеленського Петро Порошенко підписав ще торік у лютому.
У документі, зокрема, міститься пункт про визнання Росії державою-агресором, дії України в регіоні визначаються як стримування і відсіч російської збройної агресії в Донецькій і Луганській областях на підставі статті 51 Статуту ООН, що визначає право держави на самооборону. У документі також наголошується, що тимчасова окупація Росією територій України, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для Росії жодних територіальних прав.
Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 300 людей.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
