Російський глава Криму Сергій Аксенов переконаний, що гарантувати стабільне водопостачання на півострові можна тільки, побудувавши опріснювач морської води.
Про це він сказав 1 березня на засіданні оперативного штабу з проблем водопостачання Криму.
«Вихід з точки зору гарантованого водопостачання Республіки Крим, 100-відсоткова гарантія – це тільки опріснення. Іншого шляху немає. У Радянському Союзі були не такі дурні геологи, Північно-Кримський канал не було б необхідності тут рити, якби тут були підземні джерела води», – зазначив Аксенов.
При цьому він запевнив у безпеці опріснення води.
«Звернення надходять, в тому числі з Ялтинського регіону, з приводу того, що опріснення – це шкідливо. Шкоди точно ніякої немає. Прямих протипоказань немає. Інша справа – підготовка цієї води. Треба особливим чином проводити водопідготовку», – підкреслив Аксенов.
У Ялті активісти організували збір підписів проти будівництва в їхньому регіоні установки з опріснення морської води, ініційованого російською владою. Підписи мають намір надіслати президенту Росії Володимиру Путіну з проханням вплинути на ситуацію і не допустити будівництва опріснювального заводу в Ялті.
Раніше Крим.Реалії встановили деякі подробиці планів російської влади з опріснення морської води на півострові. Зокрема, стало відомо, що до процесу залучена структура «Роскосмосу». Московський дослідний центр імені Келдиша вже має макет заводу з опріснення морської води в Криму.
15 січня заступник міністра економічного розвитку Росії Сергій Назаров сказав, що опріснення може розглядатися тільки як резервне джерело.
Російський глава Криму Сергій Аксенов повідомляв, що роботи з опріснення води для півострова займуть мінімум кілька років. Водночас, за словами голови адміністрації Ялти Яніни Павленко, вже обрано земельну ділянку для будівництва опріснювальної установки.
При цьому російський віцепрем'єр Марат Хуснуллін, стверджував, що Росія розглядає опріснення для Криму як крайній варіант – бо «це досить дорога методика».
Глава МЗС України Дмитро Кулеба раніше заявляв, що його відомство займеться пошуком і блокуватиме роботу представників іноземних компаній, які спробують залучати для будівництва опріснювачів у Криму.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
