У Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону 10 червня на засіданні в алуштинській «справі Хізб ут-Тахрір» під час дебатів сторін російський прокурор вимагав для підсудних кримчан від 14 до 19 років відбуття ув'язнення в колонії суворого режиму. Про це Крим.Реалії повідомили в об'єднанні «Кримська солідарність».
Як уточнюється, прокурор попросив призначити Ленуру Халілову 19 років позбавлення волі з обмеженням свободи на 1 рік і 9 місяців, Руслану Месутову – 18 років з обмеженням свободи на 1 рік і 9 місяців, Руслану Нагаєву – 15 років і 1 рік обмеження волі, Ельдару Кантемірову – 14 років позбавлення волі з обмеженням на 1 рік.
«Ці обмеження передбачають відсутність можливості виїхати за межі муніципалітету, змінювати місце проживання і роботи без повідомлення спеціальних органів. Крім того, для кожного з них обвинувач попросив три роки відбування покарання у в’язниці», – пояснили в об'єднанні.
Зазначається, що 24 червня захист розпочне дебати, де підсудні виступлять з останнім словом.
«Шалені терміни обвинувача підзахисні вислухали стійко і без емоцій», – прокоментував об'єднання адвокат Айдер Азаматов.
Після ранкових обшуків 10 червня 2019 року в будинках кримських татар в Алуштинському, Білогірському та Сімферопольському районах затримано 8 осіб: Руслана Нагаєва, Ельдара Кантимірова, Руслана Месутова, Ленура Халілова, Різу Омерова, Енвера Омерова, Айдера Джеппарова та Ескендера Сулейманова.
ФСБ Росії заявила, що слідчі заходи відбулись у рамках кримінальної справи за ст. 205.5 Кримінального кодексу Росії (організація або участь у діяльності терористичної організації).
23 вересня 2020 року правозахисний центр «Меморіал» визнав фігурантів алуштинської «справи Хізб ут-Тахрір» Ельдара Кантимірова, Руслана Месутова, Руслана Нагаєва і Ленура Халілова політичними в'язнями і вимагав їх негайного звільнення.
Українські правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження через проведення російськими силовиками обшуків у Криму.
МЗС України висловило протест у зв'язку з арештами в Криму, а також закликала посилити політичний, економічний і санкційний тиск на Росію.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
