Дії приватних компаній не варто розглядати як позицію держави, заявило Міністерство європейських, інтеграційних та закордонних справ Австрії в коментарі «Укрінформу».
«Дії приватних компаній не є державною діяльністю, і тому не можуть становити «порушення» політики невизнання», – заявили в МЗС Австрії.
У відомстві заявили, що санкції ЄС у відповідь на незаконну анексію Криму та Севастополя «забороняють лише певну економічну діяльність, але не всі економічні відносини приватних компаній з Кримом».
При цьому у міністерстві наголосили, що Австрія продовжує засуджувати анексію Росією Криму та Севастополя і повністю підтримує відповідну політику невизнання Євросоюзу, включно із санкційним режимом.
Посол України в Австрії Олександр Щерба у листопаді 2020 року повідомив, що «є підстави вважати», що відоме австрійське архітектурне бюро «Coop Himmelb (l) au» бере участь у будівництві оперного театру в Севастополі, і Україна у зв’язку з цим розглядає питання запровадження санкцій щодо бюро. Згодом у відомстві заявили, що керівництву бюро заборонять в’їзд до України.
2 червня 2019 року тодішній прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв підписав два розпорядження про створення в анексованому Севастополі двох установ культури «Севастопольського державного театру опери та балету» та «Академії хореографії».
На громадських слуханнях, що відбулися у квітні 2019 року, місцеві жителі виступили проти будівництва оперного театру на мисі Хрустальний.
Проєкт створення громадського простору на мисі Хрустальний підтримав президент Росії Володимир Путін. Передбачається, що комплекс зв’яже майбутній Культурно-просвітницький центр у музеї-заповіднику «Херсонес Таврійський» і визначні пам’ятки історичної частини центру Севастополя.
На мисі Хрустальному розпочато масштабне будівництво музейно-культурного комплексу. Замовником виступає фонд «Національна культурна спадщина», підрядником – пов’язана з братами Ротенбергами компанія «Стройгазмонтаж» – будівельник «Кримського мосту». Зокрема, тут планується побудувати театр опери та балету, великий музейний комплекс – філію найбільших музеїв Росії та музей оборони Севастополя 1941-1945 років.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
