Спікер підконтрольного Росії парламенту Криму Володимир Константинов вважає, що після анексії, залишивши Крим «українські банки фактично пограбували кримчан».
Так він відреагував на те, що Апеляційний суд Парижа 30 березня скасував арбітражне рішення від 2018 року про стягнення з Росії $1,3 млрд за позовом «Ощадбанку» через втрачені активи в Криму.
«Українські банки якраз витягували кошти з кримського фінансового ринку всі роки нашого перебування у складі України. Коли ж ми з цього складу вийшли, вони просто вивели свої активи з республіки, порушивши всі зобов'язання перед кримськими вкладниками. І у цих людей вистачає нахабства бігати по європейських судах із позовами про якусь компенсацію?» – йдеться у повідомленні Константинова у Facebook.
При цьому він назвав Україну «спільною проблемою для Європи».
Міністерство юстиції Росії стверджує, що Апеляційний суд Парижа 30 березня скасував арбітражне рішення від 2018 року про стягнення з Росії $1,3 млрд за позовом «Ощадбанку» через втрачені активи в Криму.
Того ж дня в «Ощадбанку» повідомили, що планують оскаржити рішення Апеляційного суду Парижа. У Національному банку України стурбовані рішенням Апеляційного суду Парижа.
8 грудня 2020 року Верховний суд України дозволив «Ощадбанку» стягнути з Росії збитки в розмірі $1,3 млрд за втрачені активи в Криму. Рішення опубліковано в Єдиному державному судовому реєстрі.
У листопаді 2018 року Арбітражний суд у Парижі ухвалив рішення задовольнити вимогу про компенсацію збитків українському «Ощадбанку», завданих у результаті анексії Криму з боку Росії. У Мін'юсті Росії тоді відмовилися визнавати рішення арбітражу.
У жовтні 2019 року Апеляційний суд у Парижі відхилив спроби Росії призупинити примусове виконання рішення Міжнародного арбітражу про виплату українському «Ощадбанку» 1,3 мільярда доларів за експропріацію активів банку в Криму.
У серпні 2016 року призначений Кремлем глава Криму Сергій Аксенов заявив, що кримська влада не визнає рішень міжнародних судів з питання про «націоналізацію» активів «Ощадбанку».
«Ощадбанк» є одним з найбільших українських банків, який станом на березень 2014 року мав найбільшу банківську мережу в Криму.
На момент анексії півострова в Криму працювало понад 70 українських банків, серед яких були присутні не тільки найбільші фінансові установи України, а й організації з іноземним капіталом. Дві найбільші міжнародні платіжні системи, Visa і MasterCard, призупинили обслуговування карт російських банків, що працюють на території Криму.
У 2014 році на півострові працював 31 російський банк. Відтоді їх кількість постійно зменшується. Країни Заходу наклали санкції на банки, що працюють у Криму після 2014 року.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
