Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, депутат Верховної Ради України (фракіця Європейська солідарність) Ахтем Чийгоз звернувся з відкритим листом до президента України Володимира Зеленського з приводу ексспівробітника МВС України Миколи Федоряна, якого затримали на адміністративному кордоні між Кримом і Херсонською областю за підозрою в державній зраді, а 9 листопада суд у Херсоні заарештував його з правом застави.
Чийгоз побоюється, що заарештований «вирветься з рук нашого «правосуддя».
«Це ваша відповідальність, Володимире Зеленський, якщо він вирветься з рук нашого «правосуддя», – написав заступник голови Меджлісу на своїй сторінці у Facebook.
Чийгоз повідомив, що у нього є причини «сумніватися в тому, що Федорян буде покараний за всі свої порушення в окупованому Криму» саме через те, що суд заарештував його з правом на внесення застави.
«Питання номер один, на яке вам (президенту Зеленському – КР) треба дати відповідь суспільству – за яких обставин і під чиї гарантії він в'їхав на материкову Україну і перебував тут деякий час? Адже його затримали під час повернення до тимчасово окупованого Криму з материкової України. Ця персона занадто дорога для окупаційної влади, і вони готові будуть заплатити за нього дуже високу ціну. Я маю на увазі близько ста кримських татар, які відбувають незаконні терміни в Російській Федерації за його особистого пособництва при затриманні й арешті багатьох з них», – підкреслив Чийгоз.
Він нагадав, що український президент неодноразово говорив про звільнення кримських татар, які перебувають у в'язницях Росії та анексованого нею Криму.
«Дивіться, щоб не «продешевити». Знову», – йдеться у зверненні заступника голови Меджлісу.
Ні в Офісі президента України, ні сам Володимир Зеленський поки ще не коментував звернення Чийгоза.
Прокуратури АРК і Севастополя повідомляла, що 7 листопада на КПВВ «Каланчак» під час спроби в'їзду до анексованого Криму затримали колишнього співробітника українського підприємства «Чорноморнафтогаз», якого підозрюють у допомозі російським правоохоронцям при проведенні обшуків і затримань громадян у кримських «справах Хізб ут-Тахрір». За даними відомства, Прокуратура АР Крим і Севастополя, спільно з СБУ, вказаному громадянину України повідомила про підозру у вчиненні державної зради (ч. 1 ст. 111 КК України).
Під час засідання суду в Херсоні з обрання запобіжного заходу з'ясувалося, що затриманий – Микола Федорян, який до анексії працював заступником начальника ГУ МВС України в АР Крим – начальником міліції громадської безпеки, пізніше перейшов на роботу в «Чорноморнафтогаз», залишившись там працювати після подій 2014 року. Сам Феодорян заявив у суді, що провину свою не визнає і, що «Україні не зраджував».
За даними правозахисного центру «Меморіал», за минулий рік число політв'язнів у сусідній Росії та на анексованому півострові кримських татар збільшилося щонайменше на 21 людину.
На початку серпня голова Офісу президента України Андрій Єрмак повідомив про підготовку нового обміну в форматі «100 на 100». Єрмак висловив надію, що обмін відбудеться «скоро», але точної дати не назвав.
За його словами, президент України Володимир Зеленський в останній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним ініціював обговорення звільнення 22 кримських татар з анексованого Криму.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
