Постійний представник президента України в Криму Антон Кориневич повідомив, що дамба на 91 км, яка перекриває подачу води на півострів через Північно-Кримський канал, справляється зі своїм завданням, а дамба на 107 км готова на 80%.
Про це він повідомив 30 червня під час брифінгу за підсумками дворічної роботи Представництва Президента України в АРК і Севастополі.
«Ми були там недавно, будемо ще наступного тижня. Нічого там не прорвало, вода в Крим не тече. Питання в тому, що капітальна дамба на 107 кілометрі готова на 80%, 20% не добудовано, бо немає відповідного бюджетного фінансування. Але наразі цих 80% вистачає, щоб не дати воді потрапити в Крим. Якщо раптом щось станеться з дамбою на 91-му кілометрі, дамба на 107 км виконає свою роботу», – сказав Кориневич.
Він також підкреслив, що подача води в Крим буде можлива тільки після деокупації півострова, оскільки це закріплено в стратегії з деокупації півострова.
Раніше низка російських ЗМІ повідомляли про протікання греблі на Північно-Кримському каналі, що блокує подачу дніпровської води на півострів.
У лютому президент України Володимир Зеленський повідомив, що влада поки не збирається будувати ще одну дамбу на Північно-Кримському каналі.
17 лютого постійний представник президента України в Криму Антон Кориневич відвідав Управління Північно-Кримського каналу в місті Таврійськ і провів зустріч з начальником управління Сергієм Шевченком. Під час зустрічі обговорили необхідність зміцнення дамби, що не пускає воду на півострів.
Влада Росії регулярно звинувачує Київ у водній блокаді Кримського півострова. А влада Криму заявила, що готується подати проти України позов «через шкоду, заподіяну півострову водною блокадою» після перекриття Північно-Кримського каналу. Як заявляв голова російського парламенту Криму Володимир Константинов, перш ніж звертатися до міжнародних інстанцій підуть позови в російські суди.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявляв, що відновлення подачі дніпровської води в Крим через канал можливе тільки після його деокупації.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає на тому, що з урахуванням анексії Кримського півострова «Росія несе основну відповідальність за забезпечення доступу до води захищеним особам у Криму».
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
