Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова вимагає від російського омбудсмена Тетяни Москалькової посприяти наданню належного харчування та медичної допомоги фігурантам кримських «справ Хізб ут-Тахрір». Про це вона написала на своєму каналі Telegram.
Вона також підкреслила, що за її даними, фігурантів другої сімферопольської і третьої Бахчисарайської «справ Хізб ут-Тахрір» переміщують із СІЗО підконтрольних Росії правоохоронних органів «для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження» з грубим порушенням їхніх прав.
Денісова стверджує, що протягом місяця кримчани з другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» зазнають морального тиску з боку російських силовиків.
«Вони змушені 14-16 годин перебувати на слідчих діях у приміщеннях, які не пристосовані для одночасного перебування великої кількості людей без відповідного харчування. У сухих пайках, які їм надають на кілька днів, є продукти, які кримські татари не можуть споживати через релігійні переконання. Аналогічна ситуація відбувається більше чотирьох днів з «третьою бахчисарайської групою», – повідомила український омбудсмен.
Також Денісова пише, що ніхто з кримських татар «жодного дня не забезпечувався засобами індивідуального захисту і дезінфекторами,чим штучно створюються умови для зараження кримських татар коронавірусом». Зокрема, за інформацією омбудсмена, Джеміля Гафарова, у якого інвалідність другої групи через важкі хронічні захворювання, просив не залучати його до процедури ознайомлення з матеріалами справи, адже він перебуває в зоні підвищеного ризику зараження, і у нього немає фізичних сил витримати таке навантаження.
«Крім того, Руслана Сулейманова, у якого гострий тонзиліт і підвищена температура тіла, Сервета Газієва із сильним болем у кишківнику, а також Османа Сейтомерова з двосторонньою пневмонією, також вивозять для участі у слідчих діях. Хочу зазначити, що жоден із вищезазначених громадян України протягом тривалого часу не отримує необхідної медичної підтримки», – підкреслила Денісова.
Вона також закликала міжнародні правозахисні організації та місії застосувати всі наявні важелі впливу Росії, щоб вона «припинила терор стосовно кримських татар», і заявила, що запорукою їхнього звільнення є спільні дії. За словами українського омбудсмена, всі полонені Кремля мають бути звільнені і повернутися на батьківщину.
11 березня в будинках кримських татар розпочалася низка слідчих заходів, ініційованих співробітниками ФСБ Росії. Провели сім обшуків, затримано п'ятьох осіб: Енвер Мустафаєв, Сейтумер Сейтумеров (історик – КР), Осман Сейтумеров, Амет Сулейманов, Рустем Сейтмеметов. Їх відвезли у відділок ФСБ.
Усім затриманим інкримінується стаття 205.5 Кримінального кодексу Росії (Організація діяльності терористичної організації та участь у діяльності такої організації).
Прокуратура і Нацполіція АР Крим та Севастополя почали кримінальне провадження через обшуки російських силовиків у Бахчисараї та Бахчисарайському районі 11 березня. Пізніше у відомстві повідомили про відкриття ще одного кримінального провадження – за фактом затримання кримських татар після обшуків.
У Міністерстві закордонних справ України висловили «рішучий протест» у зв'язку з обшуками 11 березня.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
