Омбудсмен України Людмила Денісова повідомляє, що в черговий раз закликала свою колегу в Росії Тетяну Москалькову звернути увагу на умови утримання політв'язнів-кримчан Олега Приходька, Енвера Бекірова, Арсена Джеппарова, Нарімана Мемедемінова, а також Рефата Алімова, Енвера Сейтосманова та Узеїра Абдуллаєва. Денісова також закликала зарубіжних дипломатів вплинути на Росію для дотримання прав ув'язнених там кримчан.
«Кримському активістові Олегу Приходьку, якого незаконно тримають у «ФКУ СІЗО 1 УФСІН Росії в Республіці Крим і місті Севастополі» співробітники правоохоронних органів відмовляють у проведенні побачення з родичами та священником Архієпископом Сімферопольським і Кримським Климентом, що є порушенням пунктів 37, 41, 42 мінімальних стандартних правил поводження з ув'язненими від 30.08.1955, схвалених Економічною і Соціальною Радою ООН», – написала Денісова у Facebook.
Український омбудсмен зазначила, що Енвер Бекіров, Арсен Джеппаров і Наріман Мемедемінов, яких тримають у «ФКУ СІЗО-4 ГУФСІН Росії в Ростовській області», а також Рефат Алімов, Енвер Сейтосманов і Узеїр Абдуллаєв, які перебувають у «ФКУ СІЗО 2 ГУФСІН Росії в Ростовській області», скаржаться на недотримання температурного режиму, санітарно-гігієнічних норм, відсутність примусової вентиляції повітря і недостатній рівень природного освітлення в камерах.
Денісова підкреслила, що «громадян України не забезпечують постільною білизною, належним рівнем харчування, а також одягом встановленого зразка, відповідно до сезону». Водночас, за словами омбудсмена Денісової, у Нарімана Мемедемінова тривають постійні болі в шлунку і проблеми з травленням.
«У Енвера Бекірова постійно підвищений артеріальний тиск, що може призвести до фатальних наслідків для його життя. Медична допомога громадянам України адміністрацією пенітенціарних установ не забезпечується», – повідомила український омбудсмен.
Денісова закликала Москалькову «відновити права громадян України, зокрема забезпечити медичне обстеження і кваліфіковане лікування, надати належні умови утримання, що відповідають міжнародним стандартам, а також сприяти допуску до громадянина України Олега Приходька свящееника і родичів згідно з його заявою».
Також український омбудсмен попросила міжнародне співтовариство, дипломатичний корпус і правозахисні організації «застосувати всі наявні механізми та важелі впливу для відновлення прав українських політв'язнів, які систематично порушуються Росією».
Раніше вже повідомлялося про проблеми зі здоров'ям у політв'язнів-кримських татар Нарімана Мемедемінова та Енвера Бекірова.
Денісова неодноразово зверталася до російської колеги Тетяни Москалькової з вимогою вжити заходів для допуску священника до Приходька. Реакції російського омбудмена на цей заклик Денісової поки немає.
У відповідь на це російські тюремники стверджували, що кримчанин Приходько не просив про зустріч зі священником у СІЗО.
Суддя підконтрольного Росії Київського районного суду Сімферополя Денис Діденко 5 лютого продовжив запобіжний захід арештованому проукраїнському активісту Олегу Приходьку до 10 квітня. Адвокат зазначив, що має намір оскаржити рішення суду.
Також Приходьку висунули ще один епізод звинувачення – планування вибуху в будівлі генерального консульства Росії у Львові.
Раніше 16 січня стало відомо, що Приходьку висунули нове звинувачення у «незаконному придбанні, передачі, збуті, зберіганні, перевезенні або носінні вибухових речовин чи вибухових пристроїв».
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
