Доступність посилання

ТОП новини

Рішення ЄСПЛ за позовом України проти Росії щодо Криму матиме конкретні юридичні наслідки – Корнієнко


Олександр Корнієнко

Рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) про визнання позову України до Росії щодо порушення прав людини в Криму «частково прийнятною» до розгляду по суті є «однозначною перемогою України», яка матиме для Росії конкретні юридичні наслідки, стверджує очільник партії Верховної Ради «Слуга народу» Олександр Корнієнко.

«Це рішення Європейського суду з прав людини є однозначною перемогою України, першою перемогою в серії справ проти Росії. По-перше, ми доводимо факти агресії та злочинів РФ на нашій території. Це не просто політична заява, а рішення суду, яке в майбутньому матиме для Росії конкретні юридичні наслідки», – цитує Корнієнка українське інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна».

По-друге, за словами Олександра Корнієнка, таким чином «руйнується міф про «мирне» і «добровільне» приєднання Криму», який Росія намагається просувати всередині своєї країни, на анексованому півострові і на міжнародній арені. Очільник «Слуги народу» звернув увагу на те, що ЄСПЛ визнав, що Росія контролювала Крим ще з лютого 2014 року, тобто до анексії.

Крім того, в позові України мовиться, що Росія порушувала в Криму низку основоположних прав людини – заборону щодо нелюдського поводження та катувань, порушено право на життя, свободу і безпеку, справедливий судовий розгляд, повагу до приватного життя, свободу релігії, свободу висловлення поглядів та свободу зібрань.

«Третій аспект важливості рішення ЄСПЛ полягає в тому, що ми демонструємо: Крим, як і раніше, залишається в українському порядку денному. Боротьба за нього триває, і Україна, разом з європейськими партнерами, послідовно боротиметься за повернення Криму до складу України», – підсумував Корнієнко.

ЄСПЛ 14 січня ухвалив до розгляду скаргу України проти Росії у зв'язку з Кримом. У пресрелізі суду сказано, що в позові України «було достатньо доказів», у тому числі за фактами порушення прав кримськотатарського населення на півострові.

Глава МЗС України Дмитро Кулеба назвав «перемогою України» рішення Великої палати ЄСПЛ за позовом щодо Криму.

У Міністерстві юстиції Росії повідомили, що під час розгляду справи по суті їхня правова позиція, «як і раніше, базуватиметься на встановлених міжнародним правом критеріях, договорах і практиці міжнародних трибуналів».

16 грудня Генеральна асамблея ООН ухвалила оновлену і посилену резолюцію про ситуацію з правами людини в анексованому Криму. Документ підтримали 64 країни-члени ООН, проти виступили 23 країни, утрималися – 86.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

XS
SM
MD
LG