Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова привітала рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справі «Україна проти Росії» щодо Криму.
«Це рішення ще раз підкреслює позицію європейської спільноти про невизнання встановленого РФ «ефективного контролю» над півостровом, наслідком якого став незаконний референдум і в підсумку – тимчасова окупація Криму. Нашій державі вдалося надати вагомі аргументи суду завдяки фіксації численних порушень РФ міжнародного права», – підкреслила Денісова на своєму каналі в Telegram.
Вона уточнила, що була зібрана інформація щодо посилення присутності російських військ на анексованому півострові, про штучну демографічну заміну етнічного складу населення на цих територіях – за її словами, в період з лютого 2014 до 2019 року було зафіксовано переміщення майже 173 тисяч громадян.
«Також шляхом моніторингу були встановлені численні порушення прав людини окупаційною владою з початку незаконного вторгнення російських військ на півострів. Вся Україна чекає на позитивний результат розгляду по суті всіх пунктів звинувачень України щодо РФ, адже на шляху повернення українських територій, встановлення справедливості та притягнення винних до відповідальності це буде одним із ключових інструментів відновлення територіальної цілісності нашої держави», – підкреслила український омбудсмен.
ЄСПЛ 14 січня ухвалив до розгляду скаргу України проти Росії у зв'язку з Кримом. У пресрелізі суду сказано, що в позові України «було достатньо доказів», у тому числі за фактами порушення прав кримськотатарського населення на півострові.
Глава МЗС України Дмитро Кулеба назвав «перемогою України» рішення Великої палати ЄСПЛ за позовом щодо Криму.
У Міністерстві юстиції Росії повідомили, що під час розгляду справи по суті їхня правова позиція, «як і раніше, базуватиметься на встановлених міжнародним правом критеріях, договорах і практиці міжнародних трибуналів».
16 грудня Генеральна асамблея ООН ухвалила оновлену і посилену резолюцію про ситуацію з правами людини в анексованому Криму. Документ підтримали 64 країни-члени ООН, проти виступили 23 країни, утрималися – 86.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
