Фігурант другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Сервет Газієв не зміг брати участь у судовому засіданні 26 серпня через судинну лицьову невропатію, у зв'язку з чим розгляд справи перенесли на 2 вересня.
Про це Крим.Реалії повідомили в громадському об'єднанні «Кримська солідарність».
«Суддя Валерій Опанасенко підкреслив, що діагноз Сервету Газієву лікар лікарні при ФСВП по Ростовській області поставив у день засідання. Адвокати виступили проти того, щоб продовжувати слухання справи, оскільки за відсутності Газієва його права на захист будуть порушені. Держобвинувач і підсудні підтримали аргумент адвокатів, і дату слухання перенесли», – пояснили в об'єднанні.
Раніше адвокат Сервета Газієва Айдер Азаматов в коментарі Крим.Реалії повідомив, що стан Сервета Газієва, який переніс мікроінсульт у слідчому ізоляторі російського Ростова-на-Дону, не поліпшився.
Раніше повідомлялося, що в Криму відбулась акція на підтримку Газієва, під час якої десятки активістів продемонстрували плакати з гаслами: «Перестаньте вбивати наших людей похилого віку в своїх колоніях», «Припиніть знущатися над людьми похилого віку», «Вимагаємо надати медичну допомогу співвітчизнику».
Керівник апарату російського Уповноваженого з прав людини в Ростовській області, Володимир Некрасов раніше направляв звернення з приводу погіршення стану здоров'я Газієва з вимогою провести медобстеження. Український омбудсман Людмила Денісова зверталася до уповноваженої з прав людини в Росії Тетяни Москалькової з вимогою відновити права Газієва, надати йому відповідну медичну допомогу і змінити запобіжний захід у зв'язку з його станом здоров'я.
Співробітники ФСБ, МВС Росії та Росгвардіі 27 березня 2019 року провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі Сервета Газієва і представників громадського об'єднання «Кримська солідарність». Загалом затримали 24 особи. 27 і 28 березня 2019 року російський райсуд Сімферополя заарештував усіх затриманих.
Правозахисний центр «Меморіал» визнав політв'язнями 24 кримськотатарських активістів.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
