Підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя залишив під домашнім арештом до 9 листопада фігуранта третьої Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір», громадянського журналіста Амета Сулейманова. При цьому його стан здоров’я погіршився, він потребує операції на серці, повідомила «Кримській солідарності» адвокат Ліля Гемеджі.
«Потрібно відзначити, що за час перебування Амета під домашнім арештом, він не порушував ніякі правила, встановлені для нього судом», – заявила Гемеджі 5 серпня, нагадавши, що це вже третє продовження арешту Сулейманову.
За даними адвоката, стан здоров’я її підзахисного значно погіршується, він потребує термінової операції на серці. Вона повідомила, що під час перебування Сулейманова під домашнім арештом йому неодноразово викликали «швидку». Крім цього, Гемеджі показала в суді медичний висновок кардіолога, в якому лікар інформує суд, що стан Сулейманова гірший від задовільного.
Амет Сулейманов був затриманий 11 березня цього року, коли силовики провели низку обшуків у будинках кримських татар, ініційованих співробітниками ФСБ Росії. Крім нього, затримали ще чотирьох людей. Їх звинувачують за статтею «Організація діяльності терористичної організації і участь в діяльності такої організації».
Пізніше Амета Сулейманова відправили під домашній арешт. Його адвокат пов’язує це з «серйозним захворюванням», на яке страждає Сулейманов.
Прокуратура і Нацполіція АР Крим та Севастополя почали кримінальне провадження через обшуки російських силовиків у Бахчисараї і Бахчисарайському районі 11 березня. Пізніше у відомстві повідомили про відкриття ще одного кримінального провадження – за фактом затримання кримських татар після обшуків.
У Міністерстві закордонних справ України висловили «рішучий протест» в зв’язку з обшуками 11 березня.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
