Майже чотири роки компанії, пов'язані з українським бізнесменом Василем Хмельницьким, могли порушувати санкції Євросоюзу. Про це стало відомо в спільному розслідуванні "Настоящего Времени" та антикорупційного проєкту "Муніципальний сканер". Масштабне розслідування, що велося майже два роки, отримало назву "Кримський архів".
Як з'ясували журналісти, пов'язані з Хмельницьким компанії будували і володіли до 2018 року житловим комплексом "Жигуліна Роща" і ТРК Meganom. Це робили компанії "Столична комерційна група" і "Кримська девелоперська компанія", які зареєструвалися в російському реєстрі після анексії, а серед їхніх прямих засновників була кіпрська компанія Хмельницького Ukrainian Property Development (UPD) Holdings Limited.
Санкції ЄС забороняють відкривати новий і розвивати старий бізнес в галузі будівництва. У січні 2016 року "Кримська девелоперська компанія", власником якої на той момент була кіпрська компанія Хмельницького, збільшила свій статутний капітал майже в 100 разів – з 2,3 млн рублів до 200 млн рублів.
У 2018 році кіпрська Ukrainian Property Development (UPD) Holdings Limited повністю продала свої частки в кримських компаніях. Зараз ними володіють росіяни і кілька компаній з Кіпру та Британських Віргінських островів, чиї власники приховані за ланцюжком офшорів.
Сам Хмельницький у запиті "Настоящему Врмени" підтвердив, що його компанії дійсно контролювали і "Жигуліну Рощу", і торговий комплекс Meganom до 2018 року.
Кіпрська влада по суті на запит "Настоящего Времени" про можливе порушення санкцій не відповіла і порадила звернутися в компанії безпосередньо.
Понад півтора року телеканал "Настоящее Время" та антикорупційний проєкт "Муніципальний сканер" досліджували бізнес в анексованому Криму. Журналісти виявили, що понад сто європейських, американських, російських, українських компаній порушують міжнародні санкції щодо Криму.
У третьому розділі розповідається про те, як в Криму вже після анексії через європейські компанії працювали і велика частина з них продовжують працювати:
- будівельна компанія колишнього міністра оборони України Павла Лебедєва;
- сонячні електростанції українських депутатів братів Клюєвих;
- туристичний бізнес власника британської газети The Independent і акціонера "Новой газеты" бізнесмена Олександра Лебедєва;
- титановий завод, який після аварії в 2018 році отруїв тисячі людей, українського олігарха Дмитра Фірташа;
- дитячий табір і резиденція, що належать найбагатшій людині України Рінату Ахметову;
- спільний бізнес президента московського футбольного клубу ЦСК Євгена Гінера і члена російського Радфеда Олександра Бабакова.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
