Кримчани, які після анексії втратили майно на півострові, можуть звернутися до Європейського суду з прав людини й отримати компенсацію від Росії. Про це розповів перший заступник голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Анатолій Мирошниченко в програмі «На самом деле: Крым» в ефірі телеканалу «ДОМ».
За його словами, мова йде про ситуації, коли у кримчан майно відбирають або коли людина не може потрапити до Криму, щоб користуватися своїм майном.
«Можна звернутися до українського суду й отримати рішення українського суду. Проблема в тому, що воно навряд чи буде виконане в Криму. Тобто у потерпілих відсутні кошти ефективного захисту в рамках нашої національної системи. Ефективний контроль над територією здійснює Росія, і це відкриває можливість для висунення претензій до Росії, в першу чергу, з використанням механізму, який пропонує Конвенція про захист прав людини та основних свобод. Можна стягнути з відповідача вартість збитків, і ми сподіваємося, що суд зможе зобов'язати державу-відповідача – Росію – вжити заходів загального характеру», – сказав Анатолій Мирошниченко.
Він також додав, що вже досить багато заяв про захист права на мирне володіння майном, гарантованих конвенцією, подано до ЄСПЛ.
«Європейський суд ухвалить рішення і навіть відповідно до російського законодавства вони зобов'язані виконувати такі рішення. Як мінімум, у частині компенсації, мені здається, що досить високі шанси, що Росія такі рішення виконає. Вона не може їх не виконати, залишаючись у системі Ради Європи, і частиною цієї системи є Конвенція про захист прав людини та основних свобод», – додав Анатолій Мирошниченко.
Президент Росії Володимир Путін 20 березня розширив перелік територій, земельні ділянки, які не можуть бути у власності в «іноземців» і «зарубіжних юридичних осіб» – до списку увійшли більшість районів анексованих Криму і Севастополя, а також Керч, Ялта, Євпаторія та інші прибережні міста півострова. Заборона не поширюється на три райони Криму – Первомайський, Красногвардійський і Білогірський, ці райони не межують з материковою частиною України і не мають виходу до Чорного моря. Аналогічним чином до переліку не увійшла Верхньосадовська сільська рада в Нахімовському районі Севастополя.
У Представництві Президента України в АРК назвали «військовим злочином» указ Путіна щодо землі в Криму. Прокуратура АР Крим кваліфікує такі дії російської влади за ст. 438 КК України (порушення законів і звичаїв війни).
Російська влада Криму в 2017 році вилучила понад тисячу земельних ділянок для будівництва автомобільної траси «Таврида». Власникам землі обіцяли надати аналогічні ділянки в іншому місці.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
