У Міністерстві закордонних справ України повідомили, що працюють над можливістю притягнути компанію «Яндекс» до відповідальності за роботу в анексованому Криму. Про це йдеться у відповіді українського відомства на запит Крим.Реалії.
«Незважаючи на той факт, що діяльність компанії «Яндекс» на території тимчасово окупованого Росією Криму поки не підпадає під дію санкцій ЄС щодо Криму, ми продовжуємо у співпраці з європейськими партнерами шукати можливості для притягнення компанії до відповідальності за таку діяльність», – відповіли в МЗС України.
У міністерстві додали, що регулярно обговорюють «з партнерами в інститутах ЄС, а також з відповідними державами-членами Європейського Союзу, всі випадки порушення європейськими компаніями чинних санкцій ЄС».
«Європейська Комісія, як гарант дотримання законодавства ЄС, частиною якого є і рішення Ради ЄС про застосування санкцій, ретельно перевіряє кожен випадок можливого їх порушення», – зазначили у відомстві.
Крім цього, в українському міністерстві підкреслили, що кваліфікація дій «Яндекса», а також визначення наявності в них ознак порушення законодавства України щодо правового статусу тимчасово окупованої території «належить до компетенції відповідних правоохоронних органів України». Наразі проводиться відповідний правовий аналіз, додали в міністерстві.
У МЗС України нагадали, що діяльність компанії «Яндекс» на території України заборонена відповідно до Закону України «Про санкції» від 14.08.2014 р. №1644-VII.
Російська компанія «Яндекс» набирає співробітників в анексованому Криму – оголошення про це опубліковане на офіційному сайті компанії. Раніше про те, що в Севастополі можна замовити карту Mastercard World від «Яндекс.Деньги», повідомляли в BBC. Для цього виявилося достатнім в адресі приписати Севастополь до Краснодарського краю сусідньої Росії.
«Яндекс.Деньги» в 2015 році потрапили під санкційні обмеження США, але тоді причиною вказувався зв'язок структури з «Ощадбанком». Російська структура «Яндекса» на 99,9% належить резиденту Нідерландів Yandex A.V.
Влітку 2020 року Рада Європейського Союзу продовжила на рік санкції проти Росії за анексію Криму. Раніше лідери ЄС відкинули пропозиції скасувати санкції проти Росії через COVID-19. Окремо посли ЄС 10 червня домовилися продовжити кримський пакет санкцій ще на один рік.
Санкції були запроваджені в 2014 році у відповідь на російську анексію українського півострова. Відтоді їх кілька разів продовжували і розширювали.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
