Затриманий 31 серпня і відпущений під підписку про невиїзд активіст і громадянський журналіст «Кримської солідарності» Айдер Кадиров відмовився проходити призначену російським слідчим судову психолого-психіатричну експертизу. Про це адвокат Кадирова Олексій Ладін написав на своїй сторінці у Facebook.
«Слідчий Валерій Шерстюков призначив щодо Айдера амбулаторну судову психолого-психіатричну експертизу. Мій підзахисний відмовився від її проведення, бо жодних підстав для її проведення, крім «маю право згідно із законом», у слідчого немає. Сумнівів в осудності Айдера Кадирова у мене не виникає», – підкреслив адвокат.
При цьому слідчий, за словами Ладіна, заявив, що готовий «вийти до суду з клопотанням про проведення стаціонарної експертизи», що адвокат назвав «ще більш незаконним».
«Також сьогодні зі здивуванням ознайомився з його протоколом допиту як свідка від 31.08.2020 року. Тобто в той час, коли Кадиров незаконно утримувався у ФСБ, до нього не допускали адвоката, слідчий допитував його як свідка. Феєрично. Подав клопотання про визнання цього допиту недопустимим доказом», – додав захисник.
Він повідомив, що до справи Кадирова долучили медичні документи про цукровий діабет 1-го ступеня, бо 31 серпня слідчий кілька разів запитав про документальне підтвердження хвороби. На думку адвоката, те, що його підзахисному весь день з 6-ої ранку до 00:50 не давали поїсти, незважаючи на його слова про хворобу, це «фактично тортури», якими «домагалися зізнань про злочин, якого він не скоював».
«Наприкінці зустрічі слідчий спробував взяти у мене й Айдера Кадирова підписку про нерозголошення даних попереднього слідства, на що отримав категоричну відмову. Тепер буду детально описувати все, що відбувається у цій справі. Охоронювана законом таємниця дещо відрізняється від ляпів слідства, у зв’язку з чим підстав для взяття підписки, крім бажання слідчого, немає», – резюмував Ладін.
Чотирьох кримськотатарських активістів, затриманих російськими силовиками 31 серпня, зокрема і Кадирова, відпустили під підписку про невиїзд, повідомили адвокати кримчан.
Проти активістів порушено кримінальну справу за статтею «про неінформування». Як стверджує слідчий ФСБ Валерій Шерстюков, у 2015 році в соціальній мережі «Вконтакте» вони листувалися з Уміджоном Дадажоновим, який, як заявляють у ФСБ, брав участь у діяльності організації «Ісламська держава», визнаної терористичною в Росії. Чотирьох кримчан обвинувачують у тому, що вони не повідомили про це правоохоронні органи.
Прокуратура і поліція АР Крим почали кримінальне провадження за фактом незаконних обшуків у будинках кримськотатарських активістів. У Представництві президента України в АР Крим засудили обшуки російських силовиків у будинках кримських татар.
У МЗС України висловили протест через нові обшуки і затримання у Криму, а також заявили, що від Росії чекають виконання резолюцій ООН і звільнення затриманих кримських татар.
Обшуки у кримських активістів і журналістів
Після російської анексії Криму навесні 2014 року на півострові регулярно проходять обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».
