Під керівництвом Прокуратури Автономної Республіки Крим і Севастополя до суду направлено обвинувальні акти щодо двох суддів, які штрафували кримськотатарських активістів за «порушення громадського порядку» 3 травня 2014 року, повідомляє пресслужба відомства.
Звинувачення направлено за частиною 1 статті 111 Кримінального кодексу України (Державна зрада). Санкції цієї статті передбачають позбавлення волі на строк від 12 до 15 років.
«Досудовим розслідуванням встановлено, що після окупації півострова в 2014 році обвинувачені, зламавши присягу на вірність народу України, перейшли на посади «суддів» у незаконно створені «Чорноморський районний суд Республіки Крим» і «Совєтський районний суд Республіки Крим». Надалі обвинувачені незаконно винесли постанови про притягнення кримськотатарських активістів до адміністративної відповідальності за нібито організацію масового одночасного перебування громадян, що порушує громадський порядок (ч. 1 ст. 20.2.2 КпАП РФ) і визначили їм покарання у вигляді штрафу від 10 до 40 тисяч рублів», – сказано в повідомленні.
У Прокуратурі також уточнили, що мова йде про події 3 травня 2014 року, коли кримські татари перекрили дорогу на декількох ділянках трас Сімферополь-Севастополь, Херсон-Джанкой-Феодосія-Керч, Сімферополь-Феодосія-Керч та інших, виступаючи проти «окупації півострова і у зв'язку із забороною в'їзду до Криму лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву».
В інформації Прокуратури АРК не вказані ім'я та прізвище обвинувачених, але поінформоване джерело у відомстві повідомило Крим.Реалії, що мова йде про суддів Володимира Шевченка та Олену Стебівко.
Нагадаємо, 13 вересня Прокуратура АРК і Севастополя направила до суду кримінальні справи стосовно двох підконтрольних Росії суддів Бахчисарайського та Совєтського районних судів Криму, які призначали штрафи кримськотатарським активістам за події 3 травня 2014 року. Імена та прізвища підозрюваних у повідомленні прокуратури вказані не були. Як повідомив Крим.Реалії чиновник, який не уповноважений надавати інформацію медіа, мова йшла про Марину Никищенко (Бахчисарайський районний суд) та Ігоря Бражника (Совєтський районний суд). Вони публічно не коментували обвинувачення Прокуратури АРК і Севастополя.
Як повідомлялося, раніше Прокуратура АРК і Севастополя направила до суду кримінальне провадження щодо колишнього українського судді з Білогірського району Криму за обвинуваченням у державній зраді.
Управління Слідкому Росії в Криму 13 квітня 2020 висунуло Мустафі Джемілєву обвинувачення за трьома статтями російського Кримінального кодексу: «перетин держкордону Росії іноземним громадянином, в'їзд яким до Росії не дозволений, вчинений групою осіб за попередньою змовою (ч. 3 ст. 322 КК Росії); недбале зберігання вогнепальної зброї, що створило умови для її використання іншою особою, якщо це спричинило тяжкі наслідки (ст. 224 КК України); незаконне придбання і зберігання боєприпасів (ч. 1 ст. 222 КК Росії)».
На засіданні суду 5 березня 2021 року стало відомо, що Джемілєву продовжено заборону на в'їзд до Криму на 15 років – до 5 березня 2034 року.
Мустафа Джемілєв
Мустафа Джемілєв – лідер кримськотатарського національного руху, дисидент, голова Меджлісу кримськотатарського народу (з 1991 до 2013 року). Був репресований, 15 років відбував термін у радянських таборах і в'язницях. 303 дні голодував в Омській тюрмі. На підтримку Джемілєва виступав російський академік, дисидент Андрій Сахаров, який написав лист генеральному секретареві ООН.
Мустафа Джемілєв зміг повернутися до Криму в 1991 році. Є народним депутатом III-IX скликань Верховної Ради України.
Джемілєв – почесний доктор права Сельджуцького університету (Туреччина), лауреат міжнародної премії ім. Орлика «За демократизацію українського суспільства». Нагороджений медаллю Нансена (ООН), орденом князя Ярослава Мудрого V і IV ступенів.
У 2014 році виступив проти російської анексії Криму. Росія порушила проти нього кілька кримінальних справ. У 2016 році Джемілєв був номінований на премію Сахарова.
