Україна і ще вісім країн-учасниць ПАРЄ висловили стурбованість концентрацією російських військових сил в анексованому Криму, а також закликали Росію припинити блокування Керченської протоки.
Про це йдеться у спільній заяві, текст якої опублікувала голова постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Марія Мезенцева на своїй сторінці у Facebook.
До заяви, крім України, приєдналися національні делегації Литви, Латвії, Естонії, Польщі, Швеції, Грузії, Румунії та Азербайджану.
«Ми серйозно стурбовані збільшенням кількості порушень режиму припинення вогню з боку підтримуваних Російською Федерацією угрупувань, зростанням кількості жертв і, особливо, постійним нарощуванням та концентрацією надмірних військових сил у безпосередній близькості до українських кордонів, а також на незаконно анексованому Кримському півострові. Все це підриває загальну стабільність і безпеку на нашому континенті», – йдеться у заяві.
Країни-учасниці ПАРЄ також закликали Росію, серед іншого, «припинити свої провокації, зупинити блокаду Керченської протоки і почати деескалацію ситуації».
«Ми, що нижче підписалися, маємо серйозно сприймати провокації Російської Федерації та ескалацію військових дій і надсилаємо Росії дуже чіткий сигнал про те, що, в разі відмови, на Росію чекатимуть серйозні наслідки, включаючи санкції», – йдеться у заяві.
За інформацією Марії Мезенцевої, українська делегація в ПАРЄ продовжить збирати підписи під документом. Надалі він буде зареєстрований і направлений в Бюро ПАРЄ і Комітет міністрів та Генеральному секретарю Ради Європи.
Нагадаємо, 19 квітня в Страсбурзі українська делегація ПАРЄ зустрілася з комісаром Ради Європи з прав людини Дунею Міятович. Під час зустрічі йшлося про затримання й арешт у Криму російськими спецслужбами позаштатного співробітника Радіо Свобода (проєект Крим.Реалії) Владислава Єсипенка.
Голова ОБСЄ Анн Лінде закликала Росію до деескалації через нарощування нею військової могутності уздовж українського кордону, в Криму і на Донбасі, а також – зняття обмежень судноплавства з Чорного в Азовське море біля берегів Кримського півострова.
Також Міністерство оборони США засудило рішення Росії про обмеження судноплавства на Чорному морі. До цього в Євросоюзі заявили, що стурбовані діями Росії в Чорному морі.
Раніше Міністерство закордонних справ України висловило протест у зв'язку з тим, що Росія оголосила про закриття з наступного тижня і до жовтня 2021 року частини акваторії Чорного моря в напрямку Керченської протоки для військових кораблів і державних суден інших країн під приводом військових навчань.
Обмеження Росія планує запровадити з 24 квітня до 31 жовтня. Зокрема, планується «призупинити здійснення права мирного проходу для іноземних військових кораблів та інших державних суден» у трьох районах Чорного моря.
Тим часом в Міноборони Росії запевняють, що перекриття частини морської акваторії поблизу Криму «не перешкоджатиме судноплавству».
Росія останнім часом істотно збільшує інтенсивність бойових дій своїх гібридних сил на окупованій частині Донбасу, які грубо порушують умови режиму припинення вогню, але при цьому намагається звинуватити в цих порушеннях українські війська. Крім того, значне нарощування російських військ у Криму і біля кордонів України викликає у Києва та його західних союзників занепокоєння з приводу можливості нового відкритого вторгнення російських військ в Україну.
Західні союзники України (США і ЄС), а також НАТО, висловили їй свою підтримку.
Мілітаризація Криму
Після анексії Криму в 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові та в акваторії Чорного моря, а також завозить військову техніку, зокрема, системи протиповітряної оборони.
У січні 2018 року в районі мису Фіолент на бойове чергування заступили російські зенітно-ракетні комплекси С-400 «Тріумф». У вересні 2018 року такі ж комплекси розмістили і в Євпаторії, а наприкінці року – в Джанкої.
У Генштабі України дії російських військових в Криму називають незаконними.
Заступник постійного представника України в ООН Юрій Вітренко висловив побоювання щодо можливого розміщення Росією ядерної зброї на півострові. Заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони України Сергій Кривонос повідомив, що в Криму є кілька об'єктів, де може бути ядерна зброя. Він вважає, що можливість її розміщення на півострові «досить велика».
У 2016 році представник Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що Росія не має наміру ні з ким обговорювати розміщення ядерної та неядерної зброї в Криму.
Генасамблея ООН у грудні 2019 року ухвалила резолюцію, що закликає Росію вивести свої війська з анексованого Криму і припинити тимчасову окупацію території України.
