Доступність посилання

ТОП новини

«Народжені після арешту»: правозахисники презентували онлайн-фотопроєкт про кримських дітей


Муміне Салієва

Правозахисні організації до сьомої річниці окупації Криму презентували онлайн-фотопроєкт кримської правозахисниці Муміне Салієвої «Народжені після арешту», повідомляє пресслужба Української Гельсінської спілки з прав людини.

На знімках зображені 12 кримських дітей у віці від 8 місяців до 5 років, батьків яких заарештували в рамках політичного переслідування в Криму ще до їх народження. Всі фото зроблені Муміне Салієвою наприкінці 2020 – на початку 2021 року в різних куточках Криму.

«На сьогодні кількість кримських дітей, які ростуть без батьків, досягла колосальної цифри – 191. З них 12 народилися після арешту батька. Фактично це діти, які не знають і не бачили своїх батьків. Вони знайомляться з ними по фото і відеосюжетах. Ставляться до них, як до героїв улюблених мультиків», – розповідає Муміне Салієва.

Зараз Салієва виховує чотирьох дітей самостійно. Її чоловіка, громадянського журналіста Сейрана Салієва, російський суд засудив до 16-річного терміну ув'язнення.

«Більшість ув'язнених, справи яких перебувають на різних етапах слідства, були активними учасниками «Кримської солідарності», займаючись гуманітарною допомогою і документуючи політичні переслідування в Криму. Деяким із заарештованих загрожує довічне ув'язнення, що означає, що їхні діти можуть ніколи не побачити своїх батьків вільними. Поринаймні, при збереженні статус-кво», – йдеться у повідомленні правозахисників.

Проєкт «Народжені після арешту» доступний українською та англійською мовами на сайті bornafterarrest.net.

Зазначається, що недавно Муміне Салієва отримала вищу журналістську освіту на материковій частині України, а також стала членом Національної спілки журналістів України. У 2020 році Муміне отримала журналістську премію Андре Лорш за фільм про дітей політичних в'язнів.

У створенні проєкту «Народжені після арешту» надали організаційну підтримку Медійна ініціатива за права людини, Українська Гельсінська спілка з прав людини за підтримки Програми USAID «Права людини в дії». Партнер проєкту – Представництво Президента України в АР Крим.

Раніше в будівлі Міністерства закордонних справ України в Києві відкрилася виставка «Вірність собі – не злочин!», присвячена проблемі переслідування Росією кримських татар у Криму і постраждалим у результаті цього дітям.

Нагадаємо, Марлена Асанова і Сейрана Салієва затримали в жовтні 2017 року. Їх підозрюють в організації та участі в «Хізб ут-Тахрір».

У вересні цього року Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону засудив Асанова до 19 років колонії суворого режиму, а Салієва – до 16 років колонії суворого режиму з обмеженням в один рік.

Прокуратура АР Крим та Севастополя вважає вирок фігурантам бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» черговим доказом релігійних переслідувань у Криму.

У президента України Володимира Зеленського назвали «військовим злочином» вирок у другій бахчисарайській «справі Хізб ут-Тахрір». У Мінреінтеграції повідомили, що вимагатимуть посилення санкцій проти Росії через вироки для кримських татар.

Суд у Росії 12 січня призначив покарання у вигляді позбавлення волі в колонії суворого режиму за організацію та участь в осередку «Хізб ут-Тахрір». Так, Енвера Омерова засудили до 18 років, Айдера Джеппарова до 17 років, Різу Омерова до 13 років ув'язнення. Засуджені свою провину не визнають.

Раніше Євросоюз закликав Росію звільнити фігурантів білогірської «справи Хізб ут-Тахрір» та інших затриманих українців.

До цього посольство США також засудило вирок кримським татарам, винесений судом у Росії 12 січня. Раніше повідомлялося, що Європейські посли засудили вирок фігурантам білогірської «справи Хізб ут-Тахрір».

Український омбудсмен Людмила Денісова засудила цей вирок кримчанам, а в МЗС України вимагали від Росії скасувати рішення суду і звільнити кримських татар. Реакції російської сторони на заяву МЗС України поки немає. У Прокуратурі АРК і Севастополя назвали вирок російського суду щодо кримських татар «черговою хвилею репресій».​

Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.

XS
SM
MD
LG