Посол Нідерландів в Україні Йоганнес де Мол заявив, що його країна надалі підтримує політику Європейського союзу щодо застосування санкцій проти Росії через незаконну анексію Криму. Про це посол заявив в інтерв’ю Радіо Крим.Реалії.
«Ми за санкції і виступаємо далі за це. Ми не згодні з тим, що відбулося в Криму. І ми не приймаємо факт, що це ніби інша реальність. Нам також тяжко, у нас були хороші відносини, історичні відносини з Росією були нормальними, ми вже 400 років маємо відносини між Нідерландами і Росією. Але, тим не менше, ми не можемо це прийняти, тому ми стовідсотково за ці санкції і за територіальну цілісність України. На сьогоднішній день просто неприйнятно відібрати, анексувати територію іншої держави, ми живемо в 21 столітті», – заявив Йоганнес де Мол.
Він зазначив, що санкційна політика Нідерландів щодо Росії зберігається, попри те, що від цього потерпає бізнес-потенціал між Нідерландами та Росією, зокрема у сфері сільського господарства.
«Санкції побудовані так, що робота на бізнес в Криму в обхід санкції рано чи пізно стане відомою. Для бізнесу це дуже великий ризик», – сказав Йоганнес де Мол, додавши, що йому невідомі дані про відвідини нідерландськими політичними і державними діячами Криму після його незаконної анексії.
12 вересня Рада Європейського союзу продовжила персональні санкції, пов’язані з порушенням територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України ще на пів року – до 15 березня 2020 року. У списку санкцій – 170 громадян Росії і України, а також 44 юридичних особи. Санкції передбачають заморожування їхніх активів і заборону фізичним особам на в’їзд в ЄС.
Санкції були запроваджені у 2014 році після анексії Криму, а потім їх кілька разів посилювали в зв’язку з підтримкою Росією бойовиків на сході України. Відтоді обмежувальні заходи кілька разів продовжували. У санкційному списку – низка російських державних діячів, чиновників, воєначальників, а також ватажки підтримуваних Росією бойовиків Донбасу.
Також нині діють і періодично продовжуються ще два великі санкційні пакети ЄС проти Росії: секторальні економічні санкції (наразі чинні до 30 січня 2020 року) і «кримські», запроваджені у відповідь на окупацію й анексію півострова (чинні до 23 червня 2020 року).
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
