Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар зустрілася напередодні з новопризначеним послом Королівства Норвегії Еріком Сведалом. На зустрічі обговорювалася координація міжнародних заходів на кримському напрямку.
Про це повідомляє пресслужба МЗС України.
«З огляду на обрання Норвегії до складу Ради безпеки ООН на період 2021-2022 років Еміне Джаппар і Ерік Сведал висловили готовність сторін посилити взаємодію в рамках ООН з метою відновлення територіальної цілісності України», – сказано в повідомленні.
За даними МЗС України, Еміне Джаппар зазначила, що «особлива увага має бути сфокусована на ситуації в тимчасово окупованому Криму з метою протидії з боку міжнародного співтовариства крокам Росії».
«Інструментом такої взаємодії розглядається формалізований міжнародний майданчик – «Кримська платформа», покликана забезпечити координацію міжнародних заходів на кримському напрямку», – підкреслила перша заступниця міністра.
Повідомляється, що Джаппар також привернула увагу норвезького посла до важливості ефективної взаємодії з метою «протидії російським гібридним загрозам».
«Спотворення Росією об'єктивної ситуації в тимчасово окупованому Криму, а також використання міжнародних майданчиків та інших демократичних інструментів з метою спроби легітимізації анексії Криму, не повинні залишатися поза увагою міжнародної спільноти», – йдеться в інформації українського міністерства.
Як зазначили в МЗС, посол Норвегії «запевнив у невизнанні його країною незаконної спроби анексії Криму» і подальшій підтримці Норвегією європейських та євроатлантичних прагнень України.
Раніше міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба стверджував, що в його відомстві вже готова пропозиція до президента Володимира Зеленського щодо створення міжнародної платформи для переговорів стосовно деокупації Криму.
До цього Кулеба зазначав, що Україна очікує і буде вдячна, якщо Польща стане одним з лідерів міжнародної платформи з деокупації Криму. Він також говорив, що не бачить Росію в роботі міжнародного майданчика з питання деокупації Криму.
Кулеба наполягав на тому, що питання деокупації Криму потрібно розглядати окремо від «мінських переговорів» стосовно Донбасу.
Президент України Володимир Зеленський запевнив, що Україна не відступає від позиції повернення під свій контроль окупованих територій, у тому числі анексованого Криму.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
