Постійний представник Росії при Раді Європи (РЄ) Іван Солтановський стверджує, що в Криму «немає етнічної напруженості» і звинуватив Київ у «водній блокаді» півострова.
«Висловлюючи на словах заклопотаність долею кримських татар, Київ насправді намагається задушити Крим за допомогою водної блокади півострова», – йдеться у заяві дипломата, яку цитує агентство ТАСС.
При цьому він запевнив, що в Криму «повністю застосовуються положення Європейської конвенції з прав людини», а півострів «повністю відкритий для міжнародних спостерігачів, у тому числі консультативного комітету Конвенції».
Він вважає, що звинувачення Києва, що стосуються ситуації з національними меншинами в російському Криму, не мають під собою жодних підстав.
«Протягом останніх шести років Росія активно сприяла зміцненню соціально-економічних, культурних, релігійних прав національних меншин, які живуть у Криму. У повсякденному житті Криму немає фактів етнічної напруженості», – сказано в заяві представника Росії при РЄ.
ЄСПЛ 14 січня ухвалив до розгляду скаргу України проти Росії у зв'язку з Кримом. У пресрелізі суду сказано, що в позові України «було достатньо доказів», у тому числі за фактами порушення прав кримськотатарського населення на півострові.
Глава МЗС України Дмитро Кулеба назвав «перемогою України» рішення Великої палати ЄСПЛ за позовом щодо Криму.
У Міністерстві юстиції Росії повідомили, що під час розгляду справи по суті їхня правова позиція, «як і раніше, базуватиметься на встановлених міжнародним правом критеріях, договорах і практиці міжнародних трибуналів».
16 грудня Генеральна асамблея ООН ухвалила оновлену і посилену резолюцію про ситуацію з правами людини в анексованому Криму. Документ підтримали 64 країни-члени ООН, проти виступили 23 країни, утрималися – 86.
Народний депутат України Олексій Гончаренко зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт про «заборону водопостачання через Північно-Кримський канал тимчасово окупованих Автономної Республіки Крим та міста Севастополя» до деокупації півострова.
Російський прем'єр-міністр Криму Юрій Гоцанюк назвав цей крок «моральною деградацією».
У листопаді 2020 року керівник Офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що людям, які живуть на території анксованого Криму, вистачає води для їхніх потреб.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
