Російський незалежний гідрогеолог Юрій Медовар вважає, що активна викачка води з підземних джерел у Криму може призвести до того, що води не буде ні в нових свердловинах, які бурять за вказівкою російської влади на півострові, ні в тих, які вже є у населення. Про це він сказав у коментарі Крим.Реалії.
«Це по-російськи називається самообман. Грубо кажучи, давайте візьмемо мільйон кубометрів води. Припустимо, у вас є водоносний горизонт із запасом в один мільйон кубометрів, який використовують з метою водопостачання. Ви можете качати воду одною свердловиною, а можете качати тисячею свердловин, але у вас запас в один мільйон як був, так і залишився. Він іншим не стане. Під землею все взаємопов'язано, там всюди суцільні проблеми – в Криму. Крим – це взагалі одна велика проблема», – зазначив гідрогеолог.
Детальніше читайте в матеріалі на сайті Крим.Реалії.
Віцепрем'єр Росії Марат Хуснуллін, якого призначили «куратором» Криму і Севастополя, закликав «не сподіватися» на вирішення проблеми з дефіцитом води на анексованому півострові за рахунок Дніпра і «жити в сьогоднішніх умовах».
Також Хуснуллін сказав, що фахівці Росгеології впевнені, що питання із забезпеченням Кримського півострова водопостачанням можна вирішити з використанням місцевих джерел води, тому встановлення опріснювальних установок може статися тільки в крайньому випадку.
Мінекономрозвитку Росії повідомило 29 жовтня, що на два тижні раніше встановленого терміну направило понад 870 млн рублів «на оперативні заходи щодо забезпечення водою жителів Криму і Севастополя» з федерального бюджету.
З 7 вересня в Сімферополі, Бахчисараї та Сімферопольському районах через посуху й обміління водойм запровадили третій, найсуворіший етап обмежень подачі води. З 14 жовтня в Білогірську знизили тиск при подачі води. Також повідомили про обмеження водопостачання через дефіцит. Білогірський район перевели на подачу води за графіком.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає на тому, що з урахуванням анексії Кримського півострова, «Росія несе основну відповідальність за забезпечення доступу до води захищеним особам у Криму».
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
