«Кримський виробничий рибокомбінат» з Красноперекопського району через суди домагається відновлення поставок дніпровської води через Північно-Кримський канал. Підприємство планує подати скаргу на Україну в ООН, щоб відновити постачання води на півострів.
Про це Крим.Реалії повідомив адвокат підприємства Олександр Молохов, який також очолює експертну раду з міжнародно-правових питань при російському уряді Криму.
Висохлі озера рибокомбінату займають 2,5 тис. гектарів. До 2014 року водойми наповнювалися водою з Північно-Кримського каналу. У ставках вирощували коропів, товстолобиків, білих амурів, щук. За словами акціонера розореного рибокомбінату Олексія Чередникова, вся риба загинула в 2014 році, з 200 працівників залишилося 11.
«Я практично втратив усе. Це були абсолютно штучні водойми, вони наповнювалися водою з Північно-Кримського каналу. Без води виробництво неможливе», – розповів акціонер.
Рибокомбінат оцінює збитки майже в 24,4 млн гривень. Юристи підприємства наполягають на договірних відносинах, які нібито в односторонньому порядку після російської анексії розірвало управління Північно-Кримського каналу. Однак керівництво каналу запевняє, що угоди на поставку води для розведення риби в Криму взагалі не було.
«Управління Північно-Кримського каналу укладало договори на основі трьох видів діяльності щодо подачі води в Крим – це сільське господарство, технічні та комунальні потреби. Жодних відносин між управлінням каналу і цим підприємством не було і не могло бути», – сказав Крим.Реалії директор управління Північно-Кримського каналу Сергій Шевченко.
У 2017-2018 роках українські суди відмовилися розглядати претензії підприємства до Державного агентства водних ресурсів України та Управління Північно-Кримського каналу. Причина – несплата комбінатом судового збору в 240 тисяч гривень. У червні 2020 року Європейський суд з прав людини також відхилив скаргу підприємства.
Тепер юристи рибокомбінату планують звертатися в ООН. Одну скаргу на перекриття води підготували до Комітету з прав людини. Це консультативний орган з незалежних експертів, чиї рішення виконувати необов'язково. Іншу скаргу проти України планують направити до Ради з прав людини. Як пояснив адвокат підприємства, мета цих скарг – відновлення поставок дніпровської води на півострів чрез Північно-Кримський канал.
«Щоб були нормальні добросусідські відносини між Росією та Україною, в тому числі щоб відновив свою роботу канал», – сказав Молохов.
За його інформацією, до скарг рибокомбінату в Комітеті та Раді ООН з прав людини приєднаються кримські аграрії, які отримували воду з Північно-Кримського каналу.
«Те, що відбувається зараз, – це підготовчий етап до великого, глобального кейсу: «Справа Росії проти України через водну блокаду», – заявив він Крим.Реалії.
Детальніше дивіться і читайте на сайті Крим.Реалії.
Раніше в інтерв'ю Крим.Реалії постійний представник України при ООН Сергій Кислиця сказав, що обговорювати відновлення поставок дніпровської води в анексований Крим можна лише в тому випадку, якщо Росія офіційно звернеться з таким проханням до влади України і при цьому визнає себе країною-окупантом.
Раніше влада Росії виділила близько 250 млн рублів на розвідку підземних вод у Криму.
У жовтні в Сімферополі, Сімферопольському та Бахчисарайському районах продовжують діяти графіки відключення води. Російський глава Криму Сергій Аксенов запевнив, що вододефіціт у Сімферополі буде подолано в березні 2021 року саме завдяки бурінню нових свердловин.
Влада Криму зазначала, що готується до «найгіршого сценарію» з водопостачання півострова. Аксенов раніше повідомляв, що не виключає того, що Росія визнає надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
