Заступник директора українського Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь вважає, що при перекиданні Росією в Крим зенітно-ракетного комплексу С-350 «Витязь» його основним завданням буде полювання на «Байрактари», які є цілепокажчиками для українських ракетних комплексів «Нептун» у Чорному морі.
Про це він сказав у коментарі для Криму.Реалії.
«Я думаю, що цей С-350 бачитиме «Байрактари», а тим більше «Акінчі» – це великі безпілотники. І саме для цього вони і спрямовують цей новітній комплекс, що розроблявся вже з використанням західних підходів, і я не виключаю, що західних технологій, можливо», – зазначив Самусь.
Водночас деякі військові експерти сумніваються у можливостях «Витязя». Слабке місце всіх засобів ППО та російських, зокрема, – виявлення малопомітних цілей. Саме такими є сучасні дрони.
«Сучасні дрони типу турецьких «Байрактарів» дуже малопомітні. Для того, щоб їх збити, їх мають побачити станції радіолокації. Потрібно навести на них ракету, насамперед ракету, і вони легко збиваються. Але річ у тому, що вони дуже малопомітні. І це якраз робить їх дуже потужною зброєю», – пояснив Крим.Реалії російський військовий експерт Юрій Федоров.
Командувач військ Південного військового округу Росії Олександр Дворников на початку листопада повідомляв, що зенітні комплекси нового покоління С-350 «Витязь» незабаром будуть розгорнуті в Криму.
За його словами, дислоковані на Кримському півострові авіаційні частини об'єднання ВПС та ППО «сьогодні на 100 відсотків оснащені сучасними типами літаків оперативно-тактичної авіації та гелікоптерів армійської авіації».
С-350 «Витязя» – мобільна багатоканальна ракетна система середньої дальності, розроблена для зенітних ракетних військ ПКС (повітряно-космічних сил – КР) Росії. Комплекс призначений для боротьби як з аеродинамічними, так і з балістичними цілями. Одна пускова установка комплексу озброєна 12 зенітними ракетами.
Максимальна дальність ураження ракети «Витязя» – 60 км. Так, ракети іншого комплексу С-400 – він також є в Криму – можуть потрапити в ціль на відстані 400 кілометрів.
Очільник Міноборони України Олексій Резніков раніше повідомляв, що Україна планує продовжити купувати розвідувально-ударні безпілотні комплекси «Байрактар» у Туреччині наступного року. 26 жовтня збройні сили України вперше застосували бойовий розвідувально-ударний безпілотний комплекс «Байрактар», придбаний у Туреччині, в районі проведення ООС на Донбасі.
Мілітаризація Криму
Після анексії Криму в 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові та в акваторії Чорного моря, а також завозить військову техніку, зокрема, системи протиповітряної оборони.
У січні 2018 року в районі мису Фіолент на бойове чергування заступили російські зенітно-ракетні комплекси С-400 «Тріумф». У вересні 2018 року такі ж комплекси розмістили і в Євпаторії, а наприкінці року – в Джанкої.
У Генштабі України дії російських військових в Криму називають незаконними.
Заступник постійного представника України в ООН Юрій Вітренко висловив побоювання щодо можливого розміщення Росією ядерної зброї на півострові. Заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони України Сергій Кривонос повідомив, що в Криму є кілька об'єктів, де може бути ядерна зброя. Він вважає, що можливість її розміщення на півострові «досить велика».
У 2016 році представник Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що Росія не має наміру ні з ким обговорювати розміщення ядерної та неядерної зброї в Криму.
Генасамблея ООН у грудні 2019 року ухвалила резолюцію, що закликає Росію вивести свої війська з анексованого Криму і припинити тимчасову окупацію території України.
