Доступність посилання

ТОП новини

Санкції через Крим запровадили проти 5,5 тис. фізичних та юридичних осіб – Джеппар


Еміне Джеппар

Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар повідомила, що в «кримських» санкційних списках перебуває близько 5,5 тис. фізичних та юридичних осіб. Про це вона сказала 13 липня під час міжнародного круглого столу «Політика деокупації Криму: роль санкцій», пише пресслужба МЗС України.

Так, за словами Джеппар, механізм санкційної політики сьогодні є «одним з найбільш ефективних інструментів зовнішньої політики і політики на шляху стримування російської збройної агресії проти України».

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

«Саме санкції, разом із міжнародною політикою невизнання спроб Росії легітимізувати окупацію Криму, поряд з політикою міжнародної ізоляції Кремля, здатні вплинути на поведінку країни-агресора», – зазначила перша заступниця міністра.

Вона нагадала, що цього року з ініціативи МЗС України було застосовано секторальні санкції проти Нікарагуа у зв'язку з відкриттям в анексованому Криму так званого почесного консульства.

«Санкційна політика стала, зрештою, вагомим і, мабуть, єдиним ефективним важелем для невійськового стримування Росії. Це також значні втрати надходжень до державного бюджету РФ, які Кремль міг би використовувати для подальшої модернізації своїх озброєнь», – резюмувала Еміне Джеппар.

Підконтрольний Росії уряд Криму повідомляв про те, що «кримська делегація відвідала Нікарагуа з діловим візитом». Згідно з опублікованою інформацією, підписана угода «відкриває можливість для взаємовигідних поставок продукції, розвитку туризму. Йдеться про постачання рому, м'яса, кави, фруктів, сигар, какао, цукру, риби, молюсків і ракоподібних, пшениці, металургійної продукції».

Ще 10 листопада 2020 року провладні кримські ЗМІ повідомляли, що Олег Белавенцев отримав «патент консула Нікарагуа в Криму». Тоді постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич заявляв, що призначення Белавенцева невизнаним Україною почесним консулом Республіки Нікарагуа в Криму і відкриття консульства цієї країни в Сімферополі не має жодних правових наслідків.

Посольство США в Україні називало відкриття почесного консульства Нікарагуа в Сімферополі черговою спробою Росії «виправдати своє порушення міжнародного права».

1 лютого президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради постанову про запровадження санкцій проти Нікарагуа. 2 лютого депутати українського парламенту підтримали застосування санкцій.

Нікарагуа – серед країн, які регулярно не голосують за резолюції ООН, ініційовані Україною, щодо визнання Росії країною-окупантом через анексію Криму.

Нагадаємо, в 2014 році ЄС і США запровадили проти Росії санкції за анексію Криму і через ситуацію на Донбасі, частина якого окупована угрупованнями «ДНР» і «ЛНР», підтримуваними Росією. Санкції спрямовані як проти окремих осіб і компаній, так і проти цілих галузей економіки. Зокрема, в оборонній сфері забороняється торгівля військовою продукцією і технологіями з Росією, а також постачання їй продукції подвійного призначення. В енергетичній сфері запроваджена заборона на постачання до Росії обладнання і технологій для видобутку нафти й газу в Арктиці, на великих глибинах і сланцевих родовищах.

У червні 2021 року Європейський Союз продовжив ще на рік санкції через російську анексію Криму.

Раніше міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров назвав «заразливою» практику заповадження санкцій проти його країни, російських політиків і компаній після анексії Криму і звинуватив в цьому США.

Лавров також визнавав, що відносини між Росією та Євросоюзом зруйновані через події в Україні.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

XS
SM
MD
LG