Російська Федеральна служба виконання покарань (ФСВП) не має наміру розголошувати детальну інформацію про стан здоров'я фігуранта другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Сервета Газієва, який нещодавно переніс мікроінсульт у СІЗО російського Ростова-на Дону.
Про це повідомляє громадське об'єднання «Кримська солідарність» із посиланням на головного редактора газети «За права людини» Льва Пономарьова, якому надійшла офіційна відповідь від ФСВП на його запит про стан здоров'я Сервета Газієва.
Як повідомляється у відповіді ФСВП, наразі «загальне самопочуття Газієва задовільне, екстреної медичної допомоги та госпіталізації він не потребує», а розголошувати деталі його стану у відомстві відмовилися, пославшись на «лікарську таємницю».
«Відомості про факт звернення громадянина за наданням медичної допомоги, стан його здоров'я і діагнозі, інші відомості, отримані при його медичному обстеженні та лікуванні, складають лікарську таємницю і розголошенню не підлягають», – сказано у відповіді.
Як стало відомо раніше, фігурант другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» 61-річний Сервет Газієв переніс мікроінсульт у слідчому ізоляторі Ростова-на-Дону.
Раніше повідомлялося, що в Криму пройшла акція на підтримку Сервета Газієва, під час якої десятки активістів продемонстрували плакати з гаслами «Досить саджати наших близьких, вони ніколи не займалися терором», «Перестаньте вбивати наших людей похилого віку в своїх колоніях», «Припиніть знущатися над людьми похилого віку», «Вимагаємо надати медичну допомогу співвітчизнику».
Нагадаємо, що адвокат Олександр Стасюк повідомив, що написав звернення у ФСВП, в прокуратуру Ростовської області Росії, омбудсману з прав людини, в медсанчастину ізолятора. Він також зазначив, що готує скаргу до Головного слідчого управління МВС Росії по Ростовській області з вимогою провести перевірку « з ненадання медичної допомоги» Газієву.
На початку липня повідомлялося, що засідання у сімферопольській «справі Хізб ут-Тахрір» у російському Південному окружному військовому суді перенесли через стан здоров'я фігурантів справи. За попередньою інформацією, у Газієва та Ерфана Османова виявили COVID-19.
Раніше повідомлялося, що Сервет Газієву вп'яте викликали швидку під час засідання суду.
Керівник апарату російського Уповноваженого з прав людини в Ростовській області Володимир Некрасов раніше направляв звернення з приводу погіршення стану здоров'я Газієва з вимогою провести медобстеження. Український омбудсман Людмила Денісова зверталася до уповноваженої з прав людини Росії Тетяни Москалькової з вимогою відновити права Газієва, надати йому відповідну медичну допомогу і змінити запобіжний захід у зв'язку з його станом здоров'я.
Співробітники ФСБ, МВС Росії та Росгвардії 27 березня 2019 року провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі представників громадського об'єднання «Кримська солідарність». Загалом затримали 24 особи, у тому числі громадянських журналістів Османа Аріфмеметова, Рустема Шейхалієва, Ремзі Бекірова.
27 і 28 березня 2019 року російський райсуд Сімферополя заарештував усіх затриманих.
Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір засудив арешт активістів «Кримської солідарності» і громадянських журналістів. Він закликав до їх негайного звільнення з СІЗО.
У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що ці заклики представника ОБСЄ викликають «подив».
Правозахисний центр «Меморіал» визнав політв'язнями 24 кримськотатарських активістів, затриманих російськими силовиками 27 березня 2019 року в Криму.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
