На аеродромі «Бельбек» поруч із севастопольським селищем Любимівка ведеться будівництво нової будівлі контрольно-диспетчерського пункту (КДП), повідомляє кореспондент Крим.Реалії.
Поруч із вежею КДП працює висотний кран, ведуться роботи.
На аеродромі вже побудована нова злітна смуга, для створення якої російські військові звели бетонний завод прямо на місці колишньої 3-ї авіаційної ескадрильї. А саму смугу на 200 метрів довелося наблизити до 70-метрової кручі, яка щороку зазнає зсувів. Торік восени повідомлялося, що проєкт будівництва громадянського терміналу на військовому аеродромі «Бельбек» під Севастополем виходить на фінішний етап.
Аеропорт «Сімферополь», оголошений інвестором будівництва, почав пошук техніко-комерційних пропозицій для об'єкта. Термінал у «Бельбеку» хочуть будувати попри те, що об'єкт є предметом суперечки в міжнародному суді, а також відсутності до нього інтересу з боку російського бізнесу.
До анексії Криму пасажирський термінал аеропорту «Бельбек» належав українському бізнесменові Ігорю Коломойському, а аеродром обслуговував як військові, так і цивільні літаки. Підконтрольна Росії кримська влада забрали термінал в рамках так званої «націоналізації», і з 2014 року аеропорт обслуговує Повітряно-космічні сили Росії. Однак, за задумом російської влади Севастополя, «Бельбек» має обслуговувати не тільки військові, але й цивільні літаки.
Про те, що аеродром «Бельбек» під Севастополем за останні роки зазнав масштабних змін, також повідомляють українські військові.
«Інфраструктура об'єкта на 2014 рік відповідала найвищим вимогам. Ми могли приймати важкі літаки, такі як АН-124 «Руслан». Виходячи з цього, я розумію, що вони можуть його використовувати не для цивільних потреб, а для приземлення стратегічних бомбардувальників, таких як ТУ-160 (ТУ-160 «Білий лебідь» – надзвуковий бомбардувальник-ракетоносець. Може переносити ядерну зброю – КР). Цей аеродром точно не готується для розвитку цивільної інфраструктури, його облаштовють під військові потреби», – прокоментував для Крим.Реалії колишній командир 204-ї Севастопольської бригади тактичної авіації Юлій Мамчур.
У Національному центрі управління та випробувань космічних засобів України зафіксували десятки різних новобудов і модернізацій, що проводить Росія в Криму. Ці дані потім потрапляють до СБУ і Збройних сил України. А там вже їх аналізують і оцінюють загрозу з Криму з боку Росії.
Українські фахівці стверджують, що порівняно з 2014 роком Росія в Криму наростила свій військовий потенціал більш ніж удвічі.
У Росії мілітаризацію півострова називають нормою, вважаючи Крим своїм. «Росія – суверенна держава і на своїй території має право проводити навчання, розміщувати будь-які об'єкти, оголошувати призов до армії для своїх громадян і організовувати патріотичне виховання молоді», – заявила в грудні 2020 року офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова.
Мілітаризація Криму
Після анексії Криму в 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові та в акваторії Чорного моря, а також завозить військову техніку, зокрема, системи протиповітряної оборони.
У січні 2018 року в районі мису Фіолент на бойове чергування заступили російські зенітно-ракетні комплекси С-400 «Тріумф». У вересні 2018 року такі ж комплекси розмістили і в Євпаторії, а наприкінці року – в Джанкої.
У Генштабі України дії російських військових в Криму називають незаконними.
Заступник постійного представника України в ООН Юрій Вітренко висловив побоювання щодо можливого розміщення Росією ядерної зброї на півострові. Заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони України Сергій Кривонос повідомив, що в Криму є кілька об'єктів, де може бути ядерна зброя. Він вважає, що можливість її розміщення на півострові «досить велика».
У 2016 році представник Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що Росія не має наміру ні з ким обговорювати розміщення ядерної та неядерної зброї в Криму.
Генасамблея ООН у грудні 2019 року ухвалила резолюцію, що закликає Росію вивести свої війська з анексованого Криму і припинити тимчасову окупацію території України.
