У понеділок, 15 лютого, підконтрольний Росії Гагарінський районний суд Севастополя почав розгляд позову керівника музею-заповідника «Херсонес Таврійський» Олени Морозової до місцевого блогера-режисера Андрія Маслова. Суд відмовився пускати до залу фахівців-археологів, активістів, незалежних журналістів і представників громадськості, повідомляє кореспондент Крим.Реалії.
Пристави суду пояснили, що отримали список декількох журналістів місцевих телеканалів, «яких можна пускати до залу суду». Продемонструвати список пристави не змогли. За словами керівника приставів, суддя винесла «усне визначення-дозвіл» про допуск обраних представників кількох місцевих ЗМІ.
Під стінами суду зібралися обурені рішенням суду активісти й колишні співробітники Херсонеського музею.
У грудні 2020 року директор музею-заповідника «Херсонес Таврійський» Олена Морозова подала позов «про захист честі, гідності і ділової репутації». Приводом стали публікації в соціальній мережі місцевого режисера Андрія Маслова.
Режисер критикує зміни на території Херсонеса – будівництво на археологічному об'єкті металевої оперної сцени, укладання дерев'яних доріжок поверх історичних, проведення закритих оперних фестивалів на розкопках, адмінзаборона на купання в акваторії моря, обмеження культурних заходів, велика кількість дорожніх інсталяцій з висловлюваннями російського президента Володимира Путіна і філософів.
Директор «Херсонеса Таврійського» провела лінгвістичну експертизу висловлювань Маслова в соцмережі, результати додали до позову. Маслов назвав висновки експертизи – «дитячим садком»: «Я критикую зміни, а не особисто директора».
У жовтні минулого року в музеї-заповіднику «Херсонес Таврійський» почали монтувати нові дерев'яні та металеві конструкції. Ці роботи, за словами дирекції установи, проходили в рамках благоустрою музею. Водночас деякі експерти говорили, що подібні заходи, що проводяться на території стародавнього городища, суперечать чинному законодавству, руйнують «дух Херсонеса» і шкодять його науковому потенціалу.