Доступність посилання

ТОП новини

Суд щодо Херсонесу закрили від громадськості


Громадські активісти біля суду 15 лютого 2021 року
Громадські активісти біля суду 15 лютого 2021 року

У понеділок, 15 лютого, підконтрольний Росії Гагарінський районний суд Севастополя почав розгляд позову керівника музею-заповідника «Херсонес Таврійський» Олени Морозової до місцевого блогера-режисера Андрія Маслова. Суд відмовився пускати до залу фахівців-археологів, активістів, незалежних журналістів і представників громадськості, повідомляє кореспондент Крим.Реалії.

Пристави суду пояснили, що отримали список декількох журналістів місцевих телеканалів, «яких можна пускати до залу суду». Продемонструвати список пристави не змогли. За словами керівника приставів, суддя винесла «усне визначення-дозвіл» про допуск обраних представників кількох місцевих ЗМІ.

Під стінами суду зібралися обурені рішенням суду активісти й колишні співробітники Херсонеського музею.

У грудні 2020 року директор музею-заповідника «Херсонес Таврійський» Олена Морозова подала позов «про захист честі, гідності і ділової репутації». Приводом стали публікації в соціальній мережі місцевого режисера Андрія Маслова.

Режисер критикує зміни на території Херсонеса – будівництво на археологічному об'єкті металевої оперної сцени, укладання дерев'яних доріжок поверх історичних, проведення закритих оперних фестивалів на розкопках, адмінзаборона на купання в акваторії моря, обмеження культурних заходів, велика кількість дорожніх інсталяцій з висловлюваннями російського президента Володимира Путіна і філософів.

Директор «Херсонеса Таврійського» провела лінгвістичну експертизу висловлювань Маслова в соцмережі, результати додали до позову. Маслов назвав висновки експертизи – «дитячим садком»: «Я критикую зміни, а не особисто директора».

У жовтні минулого року в музеї-заповіднику «Херсонес Таврійський» почали монтувати нові дерев'яні та металеві конструкції. Ці роботи, за словами дирекції установи, проходили в рамках благоустрою музею. Водночас деякі експерти говорили, що подібні заходи, що проводяться на території стародавнього городища, суперечать чинному законодавству, руйнують «дух Херсонеса» і шкодять його науковому потенціалу.

Моніторинг ЮНЕСКО в Криму

Після анексії Криму Росія взяла під свою юрисдикцію всі об'єкти культурного та історичного значення, розташовані на території Криму. Київ наполягає на приналежності пам'яток українському народові та просить прийняти їх під захист ЮНЕСКО.

У вересні 2019 року було оприлюднено доповідь генерального директора ЮНЕСКО Одрі Азулай, де зазначається погіршення ситуації на півострові у всіх сферах компетенції організації.

Російська влада Криму не згодна з інформацією, викладеною в доповідях ЮНЕСКО. Російський міністр культури Криму Аріна Новосельська запрошувала представників ЮНЕСКО особисто побувати на півострові й «об'єктивно оцінити» стан об'єктів культурної та історичної ваги.

До списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО входить заповідник «Херсонес Таврійський». Також кандидатами на внесення до списку є Ханський палац у Бахчисараї, Генуезька фортеця в Судаку, Кримська астрофізична обсерваторія, Мангуп-Кале, Ескі-Кермен і Чуфут-Кале.

XS
SM
MD
LG