Постійний представник Росії при ОБСЄ Олександр Лукашевич на онлайн-засіданні Постійної ради 4 березня заявив, що рішення української владий добудувати дамбу на Північно-Кримському каналі «може прирівнюватися до спроби геноциду».
«Хіба це можна назвати турботою про людей (які живуть в анексованому Росією Криму – КР), яких Київ номінально вважає своїми громадянами? Нагадаю, право на воду є необхідною умовою для реалізації інших прав людини, що підтверджено резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 64/292 та практикою Європейського суду з прав людини. Взагалі, позбавлення доступу населення до води може прирівнюватися до спроби геноциду», – цитує Лукашевича російське інформаційне агентство ТАСС.
Також він стверджує, що через перекриття Північно-Кримського каналу постраждала Херсонська область. За його словами, вона «опинилася перед обличчям екологічної та санітарно-епідеміологічної загроз».
Нагадаємо, 17 лютого постійний представник президента України в Криму Антон Кориневич відвідав Управління Північно-Кримського каналу в місті Таврійськ і провів зустріч з начальником управління Сергієм Шевченком. Під час зустрічі обговорили необхідність зміцнення дамби, що не пускає воду на півострів.
У свою чергу, російський глава Криму Сергій Аксенов заявив, що Крим отримає «стійке водопостачання» без участі влади України. Раніше в лютому голова російського парламенту Криму Володимир Константинов доручив вивчити ситуацію щодо стану Північно-Кримського каналу.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв'ю Радіо Свобода заявляв, що відновлення подачі дніпровської води в Крим через канал можливе тільки після його деокупації. До цього Кулеба назвав безперспективними спроби Росії, зокрема депутата Держдуми, колишнього російського прокурора Криму Наталії Поклонської, звертатися в ООН через перекриття подачі дніпровської води в Крим.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає на тому, що з урахуванням анексії Кримського півострова «Росія несе основну відповідальність за забезпечення доступу до води захищеним особам у Криму».
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
